Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор’євої Л.І.,

Балюка М.І., Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн трейд компані", товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія фірма "ВБК", Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, виконавчого комітету Ленінської районної в місті Харкові ради, ОСОБА_4, треті особи: комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", виконавчий комітет Орджонікідзевської районної у місті Харкові ради, про визнання права власності на квартиру, скасування рішення виконкому, визнання недійсним ордера та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "ВБК" (далі – ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "ВБК") до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн трейд компані" (далі – ТОВ "ПТК"), третя особа комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним договору та визнання права власності на квартиру, за касаційною скаргою Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 1 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2009 року,

У грудні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 28 грудня 2003 року між ним та ТОВ "ПТК" було укладено договір на будівництво житла в порядку пайової участі. 11 травня 2004 року ними підписано додаткову угоду, відповідно до якої при повній сплаті вартості квартири та прийому будинку в експлуатацію та з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до нього переходить право власності на вищевказану квартиру. Він виконав взяті на себе зобов’язання за цим договором, а саме сплатив грошові кошти в розмірі вартості збудованої квартири. Після завершення будівництва та прийому будинку в експлуатацію ним та ТОВ "ПТК" 7 березня 2005 року підписано акт прийому-передачі спірної квартири. Незважаючи на те, що квартира № 21 фактично передана йому у власність володіти та користуватися нею на свій розсуд він не може, оскільки щодо цієї квартири є спір з боку ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "ВБК". Згодом він дізнався, що спірна квартира рішенням виконкому виділена військовослужбовцю Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_4 Доповнивши позовні вимоги просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та усунути перешкоди у її користуванні, скасувати рішення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Харкові ради від 4 жовтня 2005 року № 475, визнати недійсним ордер № 142007 виданий на ім’я ОСОБА_4

У грудні 2006 року ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "ВБК" звернулося до суду із зустрічним позовом, в якому просило визнати договір про пайову участь у будівництві будинку від 28 грудня 2003 року, укладений ОСОБА_3, та ТОВ "ПТК" та додаткову угоду від 11 травня 2004 року до цього договору недійсними, визнати за ними право володіння, користування та розпорядження квартирою № 21 у будинку № 122а по проспекту Косіора в місті Харкові.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 1 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 1 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду харківської області від 14 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.