розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватна фірма "Діловий Союз", Харківська районна державна адміністрація Харківської області, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Наталія Петрівна, про визнання змін до статуту й договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди,

У квітні 2005 року ОСОБА_3, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що з 1994 року він був засновником та директором приватної фірми "Діловий Союз" (далі – ПФ "Діловий Союз").

У травні 2003 року між ним та ОСОБА_4 була досягнута домовленість про переоформлення належної йому фірми на її ім’я з компенсацією вкладених у фірму коштів у сумі 30 тис. грн.

28 травня 2003 року він оформив нотаріально посвідчену заяву про передачу ОСОБА_4 повноважень засновника ПФ "Діловий Союз", не передаючи їй статутних документів та печатки фірми. Однак того ж дня відповідачка повідомила, що не має можливості провести з ним розрахунок і сплатити 30 тис. грн. У зв’язку із цим він 29 травня 2003 року подав до Харківської районної державної адміністрації Харківської області заяву про відмову від передачі повноважень засновника фірми іншій особі.

Оскільки, незважаючи на його заперечення, ОСОБА_4 зареєструвала зміни до статуту фірми, указавши себе засновником, ОСОБА_3 просив суд визнати ці зміни до статуту ПФ "Діловий Союз" недійсними, поновити його в правах засновника підприємства, витребувати з незаконного володіння відповідачки належне йому майно, що знаходилося в приміщеннях фірми, та стягнути з відповідачки на його користь 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

У подальшому позивач доповнив свої вимоги й просив визнати недійсними договори купівлі-продажу: автобусної зупинки з торговельним павільйоном та літнім майданчиком по вул. Радянській, 10а в с. Тернове Харківського району Харківської області, укладений 15 грудня 2004 року між ПФ "Діловий Союз" і ОСОБА_5; автобусної зупинки з торговельним павільйоном по вул. Харазія, 8 у с. Веселе Харківського району Харківської області, укладений 17 грудня 2004 року між ПФ "Діловий Союз" та ОСОБА_5, а також договори купівлі-продажу цих об’єктів, укладені 13 травня 2005 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Справа судами розглядалася неодноразово, у тому числі й Верховним Судом України.

Останнім рішенням Харківського районного суду Харківської області від 20 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано недійсними зміни до статуту ПФ "Діловий Союз", зареєстровані Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 17 червня 2003 року.

Поновлено ОСОБА_3 у правах засновника ПФ "Діловий Союз".

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автобусної зупинки з торговельним павільйоном по вул. Харазія, 8 у с. Веселе Харківського району Харківської області, укладений 17 грудня 2004 року між ПФ "Діловий Союз" та ОСОБА_5

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автобусної зупинки з торговельним павільйоном і літнім майданчиком по вул. Радянській, 10а в с. Тернове Харківського району Харківської області, укладений 15 грудня 2004 року між ПФ "Діловий Союз" та ОСОБА_5

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автобусної зупинки з торговельним павільйоном по вул. Харазія, 8 у с. Веселе Харківського району Харківської області, укладений 13 травня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автобусної зупинки з торговельним павільйоном і літнім майданчиком по вул. Радянській, 10а в с. Тернове Харківського району Харківської області, укладений 13 травня 2005 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Витребувано від ОСОБА_6 та повернуто ПФ "Діловий Союз" автобусну зупинку з торговельним павільйоном по вул. Харазія, 8 у с. Веселе Харківського району Харківської області.

Витребувано від ОСОБА_6 та повернуто ПФ "Діловий Союз" автобусну зупинку з торговельним павільйоном і літнім майданчиком по вул. Радянській, 10а в с. Тернове Харківського району Харківської області.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 та повернуто ОСОБА_3 торговельне обладнання, що знаходиться в приміщенні торговельних павільйонів, які розташовані на вул. Харазія, 8 у с. Веселе Харківського району Харківської області та на вул. Радянській, 10а в с. Тернове Харківського району Харківської області.

У позові ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 59 грн. 50 коп. судових витрат на користь ОСОБА_3

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 15 жовтня 2009 року зазначене судове рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними змін до статуту ПФ "Діловий Союз", поновлення ОСОБА_3 у правах засновника ПФ "Діловий Союз", визнання недійсними договорів купівлі-продажу, витребування майна та повернення його ПФ "Діловий Союз" і ОСОБА_3, стягнення з ОСОБА_4 59 грн. 50 коп. судових витрат на користь ОСОБА_3 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові. У частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Районний суд, визнаючи зміни до статуту недійсними, виходив із того, що ця угода не відповідає вимогам ст. 48 ЦК УРСР, оскільки відсутня добровільна згода ОСОБА_3, про що було відомо Харківській районній державній адміністрації Харківської області.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення та відмовляючи в позові, посилався на те, що добровільне волевиявлення ОСОБА_3 про передачу прав засновника викладено в його заяві, яка посвідчена нотаріально.

Судом установлено, що ОСОБА_3 28 травня 2003 року оформив нотаріально посвідчену заяву про передачу ОСОБА_4 повноважень засновника ПФ "Діловий Союз".

29 травня 2003 року ОСОБА_3 подав до Харківської районної державної адміністрації Харківської області заяву про відмову від передачі повноважень засновника фірми іншій особі у зв’язку з тим, що ОСОБА_4 відмовилася сплатити йому 30 тис. грн. Цю заяву він підписав як директор фірми та нотаріально не посвідчував.

17 червня 2003 року Харківською районною державною адміністрацією Харківської області зареєстровані зміни до статуту підприємства – змінено власника підприємства на ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про власність", чинного на час виникнення спірних правовідносин, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Частиною 1 ст. 128 ЦК УРСР визначено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про підприємництво" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб’єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб’єкти підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов'язані подати документи для перереєстрації; перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для його реєстрації; а положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 24 Порядку державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 740 (740-98-п) та чинного на час виникнення спірних правовідносин, установлено, що у разі внесення до установчих документів змін, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) суб'єкта підприємницької діяльності, подаються оформлені згідно з вимогами законодавства документи, що засвідчують добровільний вихід особи із складу засновників (учасників), зокрема, щодо фізичної особи – нотаріально засвідчена заява.

Після нотаріального посвідчення заяви про передачу ОСОБА_4 повноважень засновника ПФ "Діловий Союз" 28 травня 2003 року волевиявлення ОСОБА_3 підтверджується й іншими діями, зокрема: передачею документів і печатки, відсутністю будь-якого інтересу до діяльності підприємства з 17 червня 2003 року (часу перереєстрації) до 22 квітня 2005 року (подання позову), неподання звітності до відповідних установ. На а.с. 197 т. 1 є повідомлення начальнику ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 20 жовтня 2004 року, підписане ОСОБА_3, про передачу повноважень засновника ОСОБА_4

Таким чином, визнання недійсними змін до статуту підприємства не можна розглядати як захист порушених прав позивача, оскільки в цьому випадку способом такого захисту може бути стягнення з винної особи заборгованості.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов також правильного висновку про залишення без задоволення позову в частині визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто із застосуванням правового механізму, установленого ч. 1 ст. 216 ЦК України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України