Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Лихути Л.М., Охрімчук Л.І.,

Перепічая В.С., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Головне управління юстиції у м. Києві, про відшкодування вартості ? частини квартири та моральної шкоди,

У червні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що їй та відповідачу на праві власності в рівних частках належала двокімнатна квартира АДРЕСА_1, у зв’язку з необхідністю забезпечення догляду за їх сестрою вона виїхала до Голландії. ОСОБА_4 такі обставини були відомі, вони з ним спілкувалися телефоном, проте відповідач з метою заволодіння зазначеною квартирою з надуманих підстав звернувся до суду із заявою про оголошення її померлою й рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2003 року таку заяву було задоволено, ОСОБА_4 одержав свідоцтво про її смерть. 14 березня 2003 року йому було видано свідоцтво про право на спадщину – ? частину зазначеної квартири, а 23 лютого 2004 року він продав квартиру ОСОБА_5

Позивачка також зазначала, що такі обставини їй стали відомі після повернення в Україну в 2008 році, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 грудня 2008 року судове рішення про оголошення її померлою скасоване, свідоцтво про її смерть анульоване, при цьому ОСОБА_5 запевнила її, що на час купівлі квартири не була обізнана про такі обставини, а ОСОБА_4 уникає зустрічі з нею, тому на підставі статей 47, 48, 1166, 1167 ЦК України саме він зобов’язаний відшкодувати їй майнову та моральну шкоду: вартість ? частини квартири – 400 тис. грн. та 200 тис. грн. за завдану моральну шкоду.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 9 вересня 2009 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки 385 758 грн. 75 коп. на відшкодування вартості ? частини квартири; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2009 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 9 вересня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що за статтею 48 ЦК України особі, яка була оголошена померлою й з’явилася, майно повертається, а в разі неможливості повернення майна в натурі відшкодувати його вартість зобов’язана та особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, натомість ОСОБА_3 не пред’явила позову до ОСОБА_5 – власника квартири, а її вимоги до ОСОБА_4 про відшкодування вартості частини квартири безпідставні.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції відповідач ОСОБА_4 зазначав, що судом неправильно визначено ціну спірної квартири, просив змінити рішення, зменшивши суму стягнення до 6 975 грн. 81 коп., посилаючись на те, що вартість проданої ним квартири складала 13 951 грн. 61 коп.

Апеляційний суд в порушення вимог статті 303 ЦПК України вийшов за межі доводів апеляційної скарги, скасував рішення районного суду й постановив нове рішення про відмову в позові, не звернувши уваги на те, що позивачка в заяві просила про задоволення позову на підставі статей 47, 48, 1166, 1167 ЦК України, судом першої інстанції в рішенні зазначено, що спірні правовідносини регулюються статтями 47, 48 ЦК України, а позивач в апеляційній скарзі погоджувався на часткове задоволення позову.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд з підстав, передбачених частиною третьою статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 жовтня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.