Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про спонукання до вчинення дій за касаційною скаргою обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на рішення Амвросіївського районного суду від 21 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 грудня 2009 року,

У липні 2009 ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (далі – ОКП "Донецьктеплокомуненерго") про спонукання до вчинення дій. Позивачка зазначала, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Маючи намір відключити квартиру від мережі централізованого опалення вона одержала у виконавчому комітеті Амвросіївської міської ради дозвіл на таке відключення, однак відповідач відмовив їй в наданні технічних умов на відключення квартири. Вважаючи таку відмову неправомірною, позивачка просила зобов’язати відповідача видати їй технічні умови для відключення.

Рішенням Амвросіївського районного суду від 21 вересня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 10 грудня 2009 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ОКП "Донецьктеплокомуненерго", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про визнання незаконною відмови ОКП "Донецьктеплокомуненерго" у надані позивачу технічних умов для відключення квартири від мережі централізованого опалення суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що рішення про відключення квартири позивачки від мережі централізованого опалення вже прийнято компетентним держаним органом та на його виконання відповідача зобов’язано виконати та надати позивачу технічні умови.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом установлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1. Рішенням комісії з розгляду питань щодо відключення окремих приміщень житлових будинків від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води від 9 липня 2009 року позивачці дозволено відключити належну їй квартиру від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води за умови отримання технічних умов.

При вирішенні спору суд керувався Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмови споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758 (z1478-05) .

Однак, цей нормативно-правовий акт прийнято на виконання п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , і він встановлює лише порядок відключення окремих житлових квартир від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води. В той же час умови, за яких таке відключення допускається встановлено п. 26 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (630-2005-п) , відповідно до якого відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Це положення кореспондується з п. 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмови споживачів від централізованого теплопостачання (z1478-05) , та п. 2.2.2 цього ж Порядку, який встановлює відсутність затвердженої органом місцевого самоврядування оптимізованої схеми перспективного розвитку системи теплопостачання населеного пункту та невідповідність їй прийнятого комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання рішення як підставу для відмови у наданні дозволу на відключення.

До цього ж зводиться і рішення комісії щодо позивачки, яке пов’язує можливість відключення її квартири від наявності певних умов (а.с. 6).

Суд на зазначене уваги не звернув, чи передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання технічна можливість відключення квартири позивачки від мережі центрального опалення та постачання гарячої води, та чи буде при цьому забезпечена безперебійна робота інженерного обладнання будинку, чи вжито заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування, реконструкції та капітального ремонту в частині опалення не з’ясував.

Разом з тим, це має визначальне значення для правильного вирішення спору, а тому ухвалення судом рішення без з’ясування та належної оцінки цих обставини є передчасним.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" задовольнити частково.

Рішення Амвросіївського районного суду від 21 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 10 грудня 2009 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.