розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді про перерахування розміру щомісячних страхових виплат,

У грудні 2006 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що у зв’язку з встановленням стійкої втрати працездатності відповідач виплачує йому щомісячні страхові виплати, однак у результаті неправильного застосування коефіцієнту росту реальної заробітної плати йому неправильно нараховані зазначені виплати.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просив стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді (далі –

відділення Фонду) 7 799 грн. 79 коп. недоплачених страхових виплат одноразово та стягувати з відповідача по 1 067 грн. 93 коп. щомісяця, починаючи з 1 грудня 2006 року з наступним перерахунком відповідно до чинного законодавства.

рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 жовтня 2007 року, позов задоволено. Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_3 7 799 грн. 79 коп. в рахунок недоплачених щомісячних страхових виплат за період з 1 березня 2002 року до 1 грудня 2006 року і зобов’язано відділення Фонду виплачувати позивачу, починаючи з 1 грудня 2006 року, по 1 067 грн. 93 коп. щомісяця.

У касаційній скарзі відділення Фонду просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що при нарахуванні позивачу страхових виплат відділення Фонду неправильно застосувало норми ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі – Закон № 1105-ХІV (1105-14) ) в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, та помилково застосував до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, встановлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.

Однак, з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки вони дійшли їх з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХІV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХІV передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-ХІV правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з п. 4.4.2 – 4.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України і затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 7 (v0007583-02) від 31 січня 2002 року (діючого на час виникнення спірних відносин) – при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абзацу третього частини першої статті 34 Закону № 1105-ХІV, а саме: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 24 (z0715-07) від 27 квітня 2007 року, згідно з п.п. 3.4.4, 3.8.2 якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Указаний порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону № 1105-ХІV (1105-14) , до якого внесено зміни Законом України № 717-V від 23 лютого 2007 року (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, згідно яких пункт 7 частини сьомої статті 17 Закону № 1105-ХІV доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

З матеріалів справи вбачається, що відділенням Фонду проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу у відповідності з постановами правління Фонду № 15 (v0015583-02) від 14 березня 2002 року (на коефіцієнт 1,193), № 3 (v0003583-03) від 4 березня 2003 року (на коефіцієнт 1,182), № 5 від 24 лютого 2004 року (на коефіцієнт 1,152), № 3 (v0003583-05) від 28 лютого 2005 року (на коефіцієнт 1,238) та № 3 (v0003583-06) від 6 березня 2006 року (на коефіцієнт 1,203), № 9 (v0009583-07) від 28 лютого 2007 року (на коефіцієнт 1,183), в кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, проведений відділенням Фонду перерахунок належних ОСОБА_3 щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок судів було зроблено з порушенням вимог ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а у апеляційного суду – для висновку про законність рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи, що судами при вирішенні спору неправильно застосовано норми матеріального права, судові рішення відповідно до статті 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді задовольнити.

рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 жовтня 2007 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді про перерахування розміру щомісячних страхових виплат відмовити.