ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
Суддів:
Левченка Є.Ф.,
Охрімчук Л.І.,
Лихути Л.М.,
Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат і зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2007 року.
в с т а н о в и л а:
У січні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у зв’язку з установленням стійкої втрати професійної працездатності внаслідок отриманого на виробництві ушкодження здоров"я йому провадяться щомісячні виплати страхового відшкодування відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області (далі – відділення).
Вважає, що в період з 1 березня 2002 року до грудня 2006 року відповідачем неправильно було застосовано коефіцієнт зростання заробітної плати в галузях національної економіки України за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики та порушено положення ч. 2 ст. 29 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (1105-14) ) .
Позивач просив стягнути з відповідача 11 571 грн. 39 коп. недонарахованих і недоплачених страхових виплат та зобов’язати відділення, починаючи з 1 січня 2007 року, щомісяця сплачувати йому страхові виплати в розмірі 1 591 грн. 75 коп. до наступного перерахування.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від від 19 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2007 року, позов задоволено в повному обсязі; вирішено питання про розподіл судових витрат.
В обгрунтування касаційної скарги відділення посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування зазначених судових рішень і ухвалення нового рішення.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись із ним, виходили з того, що при нарахуванні позивачу страхових виплат відділення неправильно застосувало норми ст. 29 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV, та помилково застосувало до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, установлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.
Проте з такими висновками судів не можна погодитися.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Частиною 2 ст. 16 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Згідно зі ст. 17 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.
Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Частиною 2 ст. 29 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Згідно з п. 4.4.2. – 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7 (v0007583-02) , (чинного на час виникнення спірних відносин) при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.
Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34 базового Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (1105-14) - у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.
При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (z0715-07) , згідно з пп. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Указаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (1105-14) , до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
З матеріалів справи вбачається, що відділенням проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду.
Так, перерахування сум щомісячних страхових виплат проводилося застрахованим особам згідно з постановами правління Фонду: від 14 березня 2002 року № 15 (v0015583-02) - на коефіцієнт 1,193, від 4 березня 2003 року № 3 (v0003583-03) - на коефіцієнт 1,182, від 24 лютого 2004 року № 5 - на коефіцієнт 1,152, від 28 лютого 2005 року № 3 (v0003583-05) - на коефіцієнт 1,238 та від 6 березня 2006 року № 3 (v0003583-06) - на коефіцієнт 1,203. У кожній з них зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.
Таким чином, проведене відділенням перерахування належних позивачу щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок судами був зроблений із порушенням вимог ч. 2 ст. 29 Закону від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV.
За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в апеляційного суду – для висновку про законність рішення суду першої інстанції.
Ураховуючи те, що судами при вирішенні питання про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат і зобов'язання вчинити певні дії неправильно застосовані норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат і зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді Верховного Суду України:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк