Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, про розірвання договору купівлі-продажу частини будинку, переведення права покупця та стягнення грошової компенсації за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Київської області від 2 липня 2009 року,

У червні 2007 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є власником 2/5 частин АДРЕСА_1, інші 3/5 частини цього будинку належали ОСОБА_7 29 червня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу 3/5 частин будинку за 176 750 грн., який був посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Голуб Л.А. Про укладення договору купівлі-продажу частини будинку ОСОБА_6 стало відомо від відповідачки ОСОБА_8 Жодних повідомлень або пропозицій щодо купівлі частини будинку, належної ОСОБА_7, позивачка не отримувала. ОСОБА_6 вважає, що продаж спірних 3/5 частин будинку здійснено з порушенням її права співвласника будинку на першочергову купівлю, а тому просила перевести на неї права та обов’язки покупця й визнати її покупцем за договором купівлі-продажу частини будинку від 29 червня 2006 року, стягнувши з неї на користь ОСОБА_8 176 750 грн.

Рішенням Вишгородського районного суду від 21 листопада 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 2 липня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Переведено на ОСОБА_6 права та обов’язки покупця 3/5 частин житлового АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 29 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Голуб Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 6507. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 176 750 грн., які внесені позивачкою на депозитний рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10

У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення апеляцйного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 є власником 2/5 частин АДРЕСА_1, інші 3/5 частини цього будинку належали ОСОБА_7 29 червня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу 3/5 частин будинку за 176 750 грн., який був посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Голуб Л.А. Порушень вимог ст. 362 ЦК України під час укладення договору купівлі-продажу 3/5 частин будинку допущено не було, а тому підстав для розірвання договору та переведення прав покупця на ОСОБА_6 немає.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_6 не було доведено до відома про продаж належної ОСОБА_7 частини будинку, вона не отримувала й не відмовлялась від отримання поштових повідомлень, оскільки була заінтересована в купівлі цієї частини будинку.

З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 362 ЦК України продавець частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна – протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Згідно з п. 55 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (z0283-04) договір купівлі-продажу частки спільного майна сторонній особі може бути посвідчений нотаріусом за наявності відомостей про те, що інші учасники спільної часткової власності відмовились одержати надіслані на їх адресу заяви продавця про його намір продати свою частку. Про цю обставину повинна свідчити зроблена на зворотному повідомленні відмітка органу зв’язку.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції зазначених вимог законодавства не врахував.

Установлено, що ОСОБА_7, маючи намір розпорядитися своєю частиною будинку, вжила заходи для повідомлення ОСОБА_6 про свій намір. Зокрема, ОСОБА_7 було написано заяву від 15 травня 2006 року приватному нотаріусу Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. з проханням довести до відома ОСОБА_6 про свій намір продати частину будинку й переважне право ОСОБА_6 на її купівлю. Заява посвідчена нотаріально й рекомендованою поштою в той же день була направлена ОСОБА_6 Про відправлення листа на адресу ОСОБА_6 свідчить і книга для запису рекомендованих поштових відправлень й повідомлень. Нотаріусом було отримане зворотне повідомлення з відміткою органу зв’язку, завірене печаткою цього органу, від 15 червня 2006 року про те, що адресат відмовився від одержання листа.

За таких обставин судом першої інстанції правильно зазначено про те, що ОСОБА_7 вжито всіх заходів для повідомлення ОСОБА_6 про намір продати свою частину будинку, у зв’язку з чим прийнято обґрунтоване рішення про відмову ОСОБА_6 у позові. Апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального права, що сприяло помилковому скасуванню рішення суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 2 липня 2009 року скасувати, залишити в силі рішення Вишгородського районного суду від 21 листопада 2008 року .

Ухвала оскарженню не підлягає.