Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, і визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2009 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що їй та ОСОБА_7 належить по ? частині спадкового майна, яке складається з житлового будинкуАДРЕСА_1. Після уточнення позовних вимог просила виділити їй у натурі 37/100 частин будинку з надвірними будівлями відповідно до варіанта № 2 висновку технічної експертизи від 5 лютого 2008 року, а саме: кімнати 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, ? частину огорожі, ? частину мощення та фундамента, погріб, а всього на загальну суму 75 544 грн.; виділити ОСОБА_7 63/100 частини будинку з надвірними будівлями, а саме: кімнати 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-9, ? частину огорожі, ? частину мощення, водопровід, сарай, гараж, а всього на загальну суму 125 919 грн.; встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до варіанта № 2 висновку експертизи; стягнути з ОСОБА_7 на її користь грошову компенсацію в сумі 25 187 грн. відповідно до варіанта № 2 висновку технічної експертизи; покласти на сторони витрати з перепланування житлового будинку у рівних частинах.

У квітні 2008 року ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, та визнання права власності. Просила виділити їй у натурі 67/100 частин будинку відповідно до варіанта № 1 (квартира № 2) висновку технічної експертизи, урахувавши при поділі вкладені нею кошти в поліпшення будинку та будівництво надвірних споруд у розмірі 81 734 грн.; виділити їй кімнату 1-5 і погріб із фундаментом у рахунок компенсації її витрат або стягнути на її користь грошову компенсацію за витрати на поліпшення будинку в розмірі 47 097 грн.; виділити ОСОБА_6 кімнати 1-6, 1-7, ? частину огорожі та ? частину мощення; встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до варіанта № 1 технічної експертизи з урахуванням передачі їй у власність кімнати 1-5 та погреба з фундаментом.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2008 року первісний позов задоволено частково: виділено ОСОБА_6 33/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, з виділенням їй кімнати 1-5 площею 14,7 кв. м, кімнати 1-6 площею 8,3 кв. м, кімнати 1-7 площею 12,5 кв. м, усього загальною вартістю 46 042 грн., а також ? частину огорожі літ. "N" вартістю 1 293 грн., ? частину мощення вартістю 1 657 грн., погріб вартістю 12 163 грн., фундамент вартістю 4 921 грн., усього на суму 66 076 грн.; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію в сумі 34 655 грн. і витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 144 грн. 50 коп.; установлено порядок користування земельною ділянкою відповідно до варіанта № 1 поділу земельної ділянки з виділенням у користування ОСОБА_6 земельної ділянки площею 253 кв. м, яка позначена на плані зеленим кольором; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково: виділено ОСОБА_7 67/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, з виділенням їй кімнати 1-1 площею 9,5 кв. м, кімнати 1-2 площею 1,2 кв. м, кімнати 1-3 площею 3,4 кв. м, кімнати 1-9 площею 2,9 кв. м., кімнати 1-4 площею 11,7 кв. м, усього загальною вартістю 65 665 грн., а також кімнати 1-8 площею 7,3 кв. м вартістю 9 467 грн., ? частину огорожі літ "N" вартістю 1 294 грн., ? частини мощення вартістю 1 657 грн., водопровід вартістю 399 грн., сарай літ. "З" вартістю 5 183 грн., гараж літ. "Г", усього вартістю 51 722 грн., на загальну суму 135 387 грн.; установлено порядок користування земельною ділянкою, визначений відповідно до варіанта № 1 поділу земельної ділянки з виділенням у користування ОСОБА_7 земельної ділянки площею 288 кв. м, яка позначена на плані білим кольором; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зобов’язано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виконати переобладнання житлового будинку відповідно до висновку експерта за варіантом № 1. Витрати з переобладнання покладено на сторони в рівних частках.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2009 року скасовано рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2008 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

ОСОБА_6 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовів, апеляційний суд виходив із того, що сторони не надали дозволу виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання та перепланування житлового будинку, тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення вимог про поділ будинку в натурі. Порядок користування земельною ділянкою може бути встановлено лише після вирішення питання про поділ житлового будинку в натурі.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Судом установлено, що ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 березня 2007 року після смерті в 1999 році матері, ОСОБА_8, належить ? частина спірного будинку. ОСОБА_7, яка є сестрою ОСОБА_6 і донькою ОСОБА_8, спадщину не оформила, але на момент смерті ОСОБА_8 проживала разом із нею та фактично вступила в управління спадковим майном, що сторонами не заперечується. Висновком технічної експертизи Світловодського міжміського бюро технічної інвентаризації від 5 лютого 2008 року, проведеної за призначенням суду, запропоновано два варіанти поділу спірного майна.

За положеннями чч. 1, 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Згідно із ч. 2 ст. 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підставу для висновку, що виділ частки в спільному майні є неможливим у разі, якщо спільне майно є неподільною річчю або є заборона, установлена законом.

Усупереч наведеному апеляційний суд відмовив у задоволенні позовів, не вказавши для цього передбачених законом підстав.

Відповідно до положень ст. ст. 183, 367 ЦК України та роз’яснень, які містяться в пп. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 (v0007700-91) "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок" (далі – Постанова), під час вирішення зазначених спорів суди повинні враховувати, що виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання або перепланування будинку він провадиться за наявності на це дозволу виконавчого комітету місцевої ради (ст. 152 Житлового кодексу України).

Але питання, пов’язані з переобладнанням або переплануванням будинку, у даній справі визначила експертиза, призначена судом відповідно до вимог ст. ст. 143, 144 ЦПК України, тому тільки за її результатами сторони мали можливість звернутися до органу місцевого самоврядування за відповідним дозволом.

Ураховуючи вимоги закону та встановлені обставини справи, висновок апеляційного суду не можна визнати обґрунтованим, оскільки суд першої інстанції не виконав вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, згідно з якими суд повинен сприяти особам, які беруть участь у справі, здійсненню їх прав, роз’яснити особам їх права та обов’язки і попередити про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, та у порушення п. 18 Постанови (v0007700-91) не роз’яснив сторонам обов’язок надати суду відповідний дозвіл.

Разом з тим, з огляду на положення ст. ст. 379 - 382 ЦК України щодо поняття житла, переобладнання приміщення в ізольовані квартири, як правило, супроводжується необхідністю улаштування інженерних комунікацій, зокрема мереж газо-, електропостачання, водопостачання та водовідведення, і такі роботи проводяться за технічними умовами та проектами, розробленими спеціалізованими організаціями, та з додержанням відповідних норм і правил за погодженням компетентних органів.

У порушення зазначених вимог закону суд першої інстанції виділив ОСОБА_6 у будинку лише жилі кімнати, оскільки проведеною експертизою не вирішено питання про наявність технічної можливості улаштування необхідних інженерних комунікацій у запропонованих сторонам ізольованих квартирах, не визначено вартість робіт з їх улаштування з покладенням на сторін певних витрат і розподілу участі в переобладнанні будинку. Таким чином, висновок експерта не відповідає вимогам ст. 147 ЦПК України та не дає вичерпних відповідей на питання, які необхідно з’ясувати для правильного вирішення справи.

Питання про встановлення порядку користування земельною ділянкою також вирішено судом першої інстанції з порушенням вимог матеріального й процесуального права.

Так, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

У матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, порядок користування якою просять визначити сторони, відсутні документи про відведення в натурі й установлення меж земельної ділянки; не визначено площу земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні сторін; у висновку технічної експертизи відсутні посилання на документи, на підставі яких експерт розробляв варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою.

Таким чином, суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин, не встановив і не зазначив у рішенні, який розмір земельної ділянки відповідно до правовстановлюючих документів закріплений за спірним будинком, і безпідставно визначив порядок користування земельною ділянкою тієї площі, яка зазначена у висновку технічної експертизи. Суд фактично встановив межі землекористування, не врахувавши, що згідно зі ст. 158 ЗК України це питання віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув.

За таких обставин та з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду Украйни

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 жовтня 2008 року та рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.