Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області про перерахування та стягнення щомісячних страхових виплат,

У лютому 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області (далі – відділення Фонду) про перерахування та стягнення щомісячних страхових виплат.

Зазначав, що висновком МСЕК від 6 травня 1998 року йому встановлено 20 % стійкої втрати працездатності.

У зв`язку з установленням стійкої втрати працездатності внаслідок отриманого на виробництві професійного захворювання відділенням Фонду йому проводяться щомісячні виплати страхового відшкодування.

Посилаючись на те, що в період з 1 березня 2002 року до 1 березня 2007 року відділенням Фонду в порушення положення ч. 2 ст. 29 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон України № 1105-ХІV (1105-14) ) було неправильно застосовано коефіцієнт зростання заробітної плати в галузях національної економіки України, просив стягнути з відділення Фонду на його користь 2 526 грн. 12 коп. у рахунок недонарахованих щомісячних страхових виплат за період з 1 березня 2002 року до 1 березня 2007 року.

рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_6 2 526 грн. 12 коп. у рахунок недонарахованих щомісячних страхових виплат за період з 1 березня 2002 року до 1 березня 2007 року.

У касаційній скарзі відділення Фонду просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що під час щорічного перерахування розміру щомісячних страхових виплат позивача на підставі ч. 2 ст. 29 Закону України № 1105-ХІV відділення Фонду безпідставно, у порушення норм закону застосувало коефіцієнти зростання середньомісячної реальної заробітної плати в галузях національної економіки, визначені постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, натомість застосуванню підлягають коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України № 1105-ХІV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Згідно із ч. 2 ст. 16 Закону України № 1105-ХІV безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Відповідно до ст. 17 Закону України № 1105-ХІV правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов`язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Згідно із ч. 2 ст. 29 Закону України № 1105-ХІV перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Відповідно до пп. 4.4.2. – 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7 (v0007583-02) , чинного на час виникнення спірних відносин, при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням абз. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України № 1105-ХІV, а саме у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв`язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей), затверджений постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22 грудня 2005 року № 83 (v0083583-05) .

Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (z0715-07) , згідно з пп. 3.4.4., 3.8.2 якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2002 році – 1, 193, у 2003 році – 1, 182, у 2004 році – 1, 152, у 2005 році – 1, 238, у 2006 році – 1, 203.

Указаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону України № 1105-ХІV (1105-14) , до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону України № 1105-ХІV доповнено абз. 11 та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахунку та проведення страхових виплат.

Судами встановлено, що перерахування розміру щомісячних страхових виплат позивача проводились відповідно до постанов правління Фонду: від 14 березня 2002 року № 15 (v0015583-02) (на коефіцієнт 1,193), від 4 березня 2003 року № 3 (v0003583-03) (на коефіцієнт 1, 182), від 24 лютого 2004 року № 5 (на коефіцієнт 1, 152), від 28 лютого 2005 року № 3 (v0003583-05) (на коефіцієнт 1, 238) та від 6 березня 2006 року № 3 (v0003583-06) (на коефіцієнт 1, 203).

У кожній з указаних постанов правління Фонду зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, перерахування розміру щомісячних страхових виплат ОСОБА_6 було проведене відділенням Фонду відповідно до вимог закону.

За таких обставин колегія суддів визнає, що під час вирішення справи судами неправильно застосовані норми матеріального права, а тому постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області задовольнити.

рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2007 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області про перерахування та стягнення щомісячних страхових виплат відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.