Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – ОСОБА_6 про відшкодування шкоди,

У лютому 2009 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 27 серпня 2008 року з вини ОСОБА_6, який керував належним відповідачці автомобілем, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено його автомобіль.

Відповідачка відремонтувала його автомобіль, але ним були понесені витрати в сумі 3 951 грн. на усунення пошкоджень, які не усунула відповідачка. Крім того, він витратив 3 675 грн. на оренду іншого автомобіля у період з 29 серпня до 13 вересня 2008 року та 5 512 грн. 50 коп. витратив на таксі.

Також ОСОБА_4 просив стягнути із ОСОБА_5 моральну шкоду, яку він оцінив у 78 834 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 1 липня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 жовтня 2009 року зазначене судове рішення в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди скасовано та позов в цій частині задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди. У решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати, рішення апеляційного суду скасувати частково та ухвалити нове рішення про стягнення із ОСОБА_5 9 187 грн. 50 коп. При цьому ОСОБА_4 посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.