Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – гаражно-будівельний кооператив № 23, про поділ спільного майна подружжя,

У січні 2008 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що з 1976 року перебуває у шлюбі з відповідачем. Під час шлюбу ними було придбано майно: пасажирський автобус Mercedes-Benz НОМЕР_1, 2000 року випуску; автобус Volkswagen НОМЕР_2, 2003 року випуску, пасажирський автобус Ford transit, 1993 року випуску.

Крім того, ними був збудований АДРЕСА_1, який зареєстрований на ім‘я відповідача.

Відповідач є учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Союзавтоспорт" та його частка у статутному капіталі складає 1/3. Позивачка просила стягнути з відповідача вартість 1/6 частки статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Союзавтоспорт" та зобов’язати його оформити документи з урахуванням зміни часток та складу учасників товариства. Крім того, просила поділити банківський вклад відповідача.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 5 лютого 2009 року прийнято відмову від позову про поділ банківського вкладу та визнання права на частку у статутному капіталі. Провадження у справі в цій частині закрито.

Уточнивши позовні вимоги, позивачка просила стягнути з відповідача вартість ? частини автобусів Mercedes-Benz НОМЕР_1, Volkswagen НОМЕР_2, Ford transit в сумі 122 567 грн. 20 коп. та ? частину вартості гаража.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 жовтня 2009 року зазначене судове рішення в частині відмови у позові про стягнення вартості ? частини транспортних засобів скасовано та позов у цій частині задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 122 567 грн. 20 коп. У решті рішення залишено без змін. Вирішено питання судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.