розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Куп’янської міської ради, виконавчого комітету Куп’янської міської ради, ОСОБА_5, третя особа – Куп’янський міський голова, про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 8 травня 2009 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 7 липня 2009 року,

У серпні 2002 року ОСОБА_4 звернулась до суду з зазначеним позовом та просила поновити її на посаді керівника гуртка управління у справах сім’ї та молоді Куп’янської міської ради, посилаючись на те, що 1 липня 2002 року її звільнили з посади у зв’язку з скороченням штату працівників, проте звільнення проведено з порушенням норм трудового права, оскільки з моменту її попередження до дати звільнення пройшло більше 2 місяців, профспілковий комітет дав згоду на її звільнення безпідставно, також не враховано, що вона має переважне право на залишення на роботі через вищі професійні якості, крім того, на утриманні має дитину-інваліда. Просила також стягнути на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду, завдану неправомірним звільненням.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Куп’янського міськрайонного суду від 8 травня 2009 року позов задоволено частково.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 7 липня 2009 року рішення міськрайонного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 335- 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 8 травня 2009 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 7 липня 2009 року відхилити, зазначені судові рішення залишити без змін.