розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Черкаського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", Багатогалузевого об’єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану, виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи – Черкаське обласне об’єднання бюро технічної інвентаризації, Придніпровська районна рада м. Черкаси як орган опіки та піклування, про визнання права власності на квартиру та визнання договорів недійсними й за зустрічним позовом Багатогалузевого об’єднання "Інтербуд" Української спілки ветеранів Афганістану до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Черкаського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про розірвання договору про дольову участь у будівництві житла,

У серпні 2007 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Черкаського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", Багатогалузевого об’єднання "Інтербуд" про передачу квартири у власність, укладення договору застави та видачу свідоцтва про право власності, посилаючись на те, що 28 березня 2003 року ОСОБА_4 уклав із Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" кредитну угоду, відповідно до якої Фонд від імені держави надав ОСОБА_4 кредит у розмірі 86 329 грн. на будівництво квартири АДРЕСА_1, також 28 березня 2003 року ОСОБА_4 уклав із відповідачами договір про дольову участь у будівництві квартири, відповідно до умов якого плановий термін здачі будинку в експлуатацію було визначено на четвертий квартал 2004 року. ОСОБА_4 виконав свої обов’язки за договором, крім того, кошти на будівництво квартири Багатогалузеве об’єднання "Інтербуд" одержало в повному обсязі, але будинок АДРЕСА_1 в експлуатацію не зданий, квартира у власність ОСОБА_4 не передана.

Позивачі просили зобов’язати відповідачів передати квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 у власність, зобов’язати Черкаське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" укласти з ним договір застави квартири та видати свідоцтво про право власності на квартиру.

Під час розгляду справи позивачі доповнили, змінили та уточнили позов, зазначали, що будинок АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію, але відповідачі не виконують своїх договірних зобов’язань, до того ж безпідставно та в порушення їх прав 5 червня 2007 року уклали додатковий договір до інвестиційної угоди від 3 лютого 2003 року, а 14 жовтня 2008 року уклали договір про дострокове припинення зобов’язань за інвестиційною угодою від 3 лютого 2003 року в частині інвестування й будівництва квартири № 24 та внесення змін до інвестиційної угоди.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили визнати за ними та неповнолітнім ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1, визнати недійсними укладені між відповідачами договори від 5 червня 2007 року й від 14 жовтня 2008 року.

Багатогалузеве об’єднання "Інтербуд" пред’явило зустрічний позов і просило розірвати договір про дольову участь у будівництві житла, укладений 28 березня 2003 року між об’єднанням, ОСОБА_4 та Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", а також інвестиційну угоду від 3 лютого 2003 року, укладену між об’єднанням і Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", в частині будівництва квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що за умовами договору про дольову участь у будівництві житла вартість будівництва 1 кв.м. квартири може уточнюватися відповідно до змін вартості 1 кв.м. житла та середньої вартості будівництва, що склалась у регіоні на час введення житла в експлуатацію, 5 червня 2007 року об’єднання погодило з Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" вартість 1 кв.м. житла в 3 200 грн. та термін здачі будинку в експлуатацію – грудень 2007 року, таким чином вартість квартири АДРЕСА_1 значно зросла, однак ОСОБА_4 відмовився підписувати додатковий договір до договору про дольову участь у будівництві житла й відповідно кошти на будівництво квартири № 24 внесені не в повному обсязі.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2009 року залишено без розгляду позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 про передачу квартири у власність, укладення договору застави та видачу свідоцтва про право власності, а також позов Багатогалузевого об’єднання "Інтербуд" про часткове розірвання інвестиційної угоди від 3 лютого 2003 року.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 3 вересня 2009 року, в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру та визнання договорів недійсними відмовлено, зустрічний позов задоволено, постановлено розірвати договір № 21 про дольову участь у будівництві житла, укладений 28 березня 2003 року між ОСОБА_4, Черкаським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та Багатогалузевим об’єднанням "Інтербуд".

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.