розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року,

У березні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 червня 2004 року вона позичила відповідачу кошти в сумі 148 тис. євро для розвитку бізнесу, про що останній написав розписку і зобов’язався повернути борг до 24 червня 2005 року. 22 березня 2006 року відповідач повернув їй гроші в розмірі 9 950 євро, решту не бажає повертати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року рішення міськрайонного суду скасовано, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1 651350 грн. 30 коп., що еквівалентно 138 050 євро.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року залишити без змін.