ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2010 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
|
Патрюка М.В.
|
суддів:
|
Жайворонок Т.Є., Костенка
А.В..,
Лященко Н.П., Перепічая
В.С.,-
|
|
|
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 липня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2008 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення аліментів.
Зазначала, що з лютого 2000 року до липня 2007 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 Від шлюбу мають дочку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати з позивачкою, ОСОБА_7 допомоги на її утримання не надає, має мінливі заробітки. Просила стягнути на її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 701 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 14 липня 2009 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 20 листопада 2008 року й до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалені у справі рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задовольнити частково, стягнувши аліменти на утримання дочки в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з лютого 2000 року до липня 2007 року. Від шлюбу мають дочку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Задовольняючи позов і стягуючи з відповідача аліменти на утримання дочки, ОСОБА_8, у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісяця, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дочки, яка знаходиться на утриманні позивачки.
При цьому суд урахував матеріальне становище відповідача та те, що він має нерегулярний, мінливий дохід.
Однак погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України суд під час ухвалення рішення про стягнення аліментів повинен вирішити, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України (далі – СК України) та з урахуванням вимог ст. 214 ЦПК України суд при визначенні розміру аліментів повинен був з’ясувати та врахувати: стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей та інші обставини, які мають істотне значення.
Суд зазначених вимог закону не врахував і ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.
Так, з наданої відповідачем до суду першої інстанції заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що відповідач за рішенням Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 31 жовтня 1994 року сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини усіх видів заробітку щомісячно. З липня 2007 року він перебуває в шлюбі з ОСОБА_10; від шлюбу мають сина, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3; дружина не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною (а. с. 18-27).
Проте зазначені обставини залишилися поза увагою суду, хоча вони мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (v0003700-06)
, у разі пред’явлення до особи, яка виплачує аліменти, позову про стягнення їх на дитину (дітей) від іншої матері або утримання на інших осіб, суд має вчинити передбачені ч. 3 ст. 36 ЦПК України дії щодо залучення одержувача аліментів до участі у справі.
Не навів суд будь-яких мотивів прийнятого ним рішення відповідно до норми ч. 1 ст. 184 СК України, згідно з якою аліменти в твердій грошовій сумі можуть бути визначені судом за заявою одержувача або платника аліментів у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
При цьому суд не врахував і роз’яснень, викладених у п. 17 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, та всупереч вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України залишив поза оцінкою надані відповідачем докази щодо характеру його доходів і знаходження на його утриманні інших дітей та непрацездатної дружини.
За таких обставин постановлені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 липня 2009 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
|
М.В. Патрюк
|
Судді:
|
Т.Є. Жайворонок
|
|
А.В. Костенко
|
|
Н.П. Лященко
|
|
В.С. Перепічай
|