Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В.,

Перепічая В.С., Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Бердянського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Приморської районної державної адміністрації до ОСОБА_3, третя особа – ОСОБА_4, про визнання незаконним будівництва житлового будинку за касаційною скаргою прокурора Запорізької області на рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 грудня 2008 року,

У березні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання незаконним будівництва житлового будинку НОМЕР_1, яке ведеться нею на земельній ділянці площею 0,2275 га, що розташована на АДРЕСА_1, посилаючись на те, що на час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у відповідачки відсутня землевпорядна документація на відведення земельної ділянки для будівництва будинку, про що винесено припис №01002 від 12 листопада 2007 року про усунення зазначених недоліків. Проведеною 13 грудня 2007 року перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 не виконала вимог припису, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185-5 КпАП і повторно винесено припис №01017 від 13 грудня 2007 року.

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 3 листопада 2008 року позов задоволено. Визнано незаконними дії ОСОБА_3 по будівництву будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1. Заборонено їй вчиняти дії, спрямовані на продовження будівництва, до оформлення всіх передбачених законом документів на право власності (користування) земельною ділянкою.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 24 грудня 2008 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову Бердянського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Приморської районної державної адміністрації.

У касаційній скарзі прокурор Запорізької області ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову Бердянського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Приморської районної державної адміністрації, апеляційний суд виходив із безпідставності заявлених позовних вимог і їх недоведеності, оскільки ОСОБА_3 належним чином оформлено право власності на земельну ділянку та законно виникло право на її використання.

Проте цей висновок суперечить вимогам закону й матеріалам справи.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж цієї ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Крім того, ст. 23 цього ж Кодексу передбачає, що право власності або право користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Приморської міської ради Запорізької області від 16 травня 1997 року ОСОБА_3 виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку № 37 по АДРЕСА_1 (а.с.22), проте передбаченого Земельним кодексом України (2768-14) документу, що посвідчує право користування наданою земельною ділянкою або державного акту на право власності на землю відповідачка не отримала.

ОСОБА_3 винесено припис №01002 від 12 листопада 2007 року про усунення недоліків у землекористуванні відведеної їй ділянки, зобов’язано розробити землевпорядну документацію (а.с. 6), що відповідачка не виконала, про що винесено повторний припис №01017 від 13 грудня 2007 року (а.с. 5).

За систематичне порушення земельного законодавства ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності й накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 9).

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що право на користування земельною ділянкою в ОСОБА_3 виникло ще в 1997 році, однак до теперішнього часу належним чином не оформлено.

Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, то рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення районного суду, скасованого помилково.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу прокурора Запорізької області задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 грудня 2008 року скасувати, рішення Приморського районного суду Запорізької області від 3 листопада 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.