ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м у к р а ї н и
24 березня 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,
Костенка А.В., Перепічая В.С.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2003 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 червня 2001 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 взяли в нього в борг 11 315 доларів США зі строком повернення до 10 вересня 2001 року, про що були складені розписки. У вказаний строк відповідачі частково розрахувались повернувши 2 тис. 500 доларів США.
Відповідачі не повернули йому як решту отриманих 10 червня 2001 року коштів, так і 401 долар США, що були отримані пізніше.
Неодноразово уточнюючи свої вимоги, позивач остаточно просив стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 суму основного боргу в розмірі 36 336 грн. 66 коп., інфляційних втрат за період прострочення в розмірі 15 508 грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 5 479 грн. 89 коп., суму відсотків у розмірі 16 885 грн. 67 коп. Стягнути з ОСОБА_4 1 600 грн. 73 коп., з яких: 1 143 грн. 22 коп. основного боргу, 195 грн. 36 коп. інфляційних втрат, 66 грн. 46 коп. 3% річних, 195 грн. 69 коп. відсотків. Стягнути із ОСОБА_5 2 730 грн. 64 коп., з яких: 1 470 грн. основного боргу, 558 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 184 грн. 63 коп. 3% річних, 517 грн. 41 коп. відсотків.
рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2006 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто на його користь солідарно з відповідачів суму основного боргу в сумі 36 336 грн. 66 коп., інфляційних втрат у сумі 15 508 грн. 26 коп., 3% річних у сумі 5 479 грн. 89 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідачів солідарно суми інфляційних коштів за весь час прострочення його виконання, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що останні прострочили виконання грошового зобов’язання за укладеним із позивачем договором позики, а тому відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України зобов’язані сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Однак з такими висновками погодитися не можна.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .
Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті – гривні, то норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначене договором у гривні.
Установивши, що між сторонами було укладено договір позики в іноземній валюті, суди помилково застосували до спірних правовідносин положення закону, який регулює порядок сплати боргу, визначеного договором у гривні, тому в частині задоволення позовної вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням рівня інфляції судові рішення підлягають скасуванню з відмовою в задоволенні цієї вимоги.
У решті – судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів у цій частині не спростовують, тому касаційну скаргу в цій частині слід відхилити.
Керуючись ст. ст. 337, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 грудня 2006 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення на його користь солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 суми інфляційних втрат у розмірі 15 508 грн. 26 коп. (п’ятнадцять тисяч п’ятсот вісім гривень двадцять шість копійок); стягнення на його користь із ОСОБА_4 суму інфляційних втрат у розмірі 195 грн. 36 коп. (сто дев’яносто п’ять гривень тридцять шість копійок); стягнення на його користь із ОСОБА_5 інфляційних втрат у розмірі 558 грн. 60 коп. (п’ятсот п’ятдесят вісім гривень шістдесят копійок) скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення інфляційних втрат відмовити.
У решті – судові рішення залишити без змін.
рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк Судді: Т.Є. Жайворонок А.В. Костенко Н.П. Лященко В.С. Перепічай