ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
іменем україни
24 березня 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,
Костенка А.В., Перепічая В.С.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні жилим будинком та виселення, за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання дійсним договору довічного утримання та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_3, нотаріуса Сєверодонецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, Сєверодонецького бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним договору довічного утримання й реєстраційного напису за заявою ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення,
в с т а н о в и л а :
рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_5 задоволено. Визнано дійсним договір довічного утримання, укладений 15 грудня 2000 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 Виселено ОСОБА_4 з приміщення літньої кухні, що розташована на території АДРЕСА_1 і зобов’язано не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні жилим будинком і надвірними спорудами. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та позову ОСОБА_8 до ОСОБА_3, нотаріуса Сєверодонецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, Сєверодонецького бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним договору довічного утримання від 15 грудня 2000 року й реєстраційного напису відмовлено.
рішенням апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2008 року рішення місцевого суду скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання дійсним договору довічного утримання, укладеного 15 грудня 2000 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виселення з приміщення літньої кухні, що розташована на території АДРЕСА_1 та зобов’язання його не перешкоджати ОСОБА_3 у користуванні жилим будинком і надвірними спорудами. Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3, нотаріуса Сєверодонецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, Сєверодонецького бюро технічної інвентаризації задоволено. Визнано недійсними договір довічного утримання від 15 грудня 2000 року й реєстраційний напис про право власності за ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 Зобов’язано Сєверодонецьке бюро технічної інвентаризації скасувати державну реєстрацію права власності на АДРЕСА_1 на підставі вказаного договору довічного утримання за ОСОБА_3
Судовим рішенням колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28 жовтня 2009 року скасовано рішення апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2008 року в частині задоволення вимог ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору довічного утримання від 15 грудня 2000 року, а рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року в цій частині залишено в силі. рішення апеляційного суду в частині відмови ОСОБА_5 у задоволенні вимоги про визнання договору довічного утримання від 15 грудня 2000 року дійсним залишено без змін, а в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання дійсним скасовано та відмовлено їй у задоволенні цих вимог за безпідставністю.
3 грудня 2009 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі.
Заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Оскаржуючи рішення апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2008 року, ОСОБА_3 просила скасувати його та залишити без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано дійсним договір довічного утримання від 15 грудня 2000 року, укладений між нею та ОСОБА_10; виселено ОСОБА_4 з приміщення літньої кухні, що розташована на території АДРЕСА_1, і зобов’язано ОСОБА_4 не перешкоджати будь-яким чином ОСОБА_3 у користуванні жилим будинком та всіма надвірними спорудами за вказаною адресою.
28 жовтня 2009 року, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, крім вище викладеного, і про скасування рішення апеляційного суду в решті вимог ОСОБА_3 із залишенням у цій решті її вимог: про виселення ОСОБА_4 та про зобов’язання не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні спорудами двору – без змін рішення суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів виходила з того, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення вимог ОСОБА_3 про виселення ОСОБА_4 і зобов’язуючи його не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні спірним будинком та іншими спорудами, обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_4 без будь-яких законних підстав користується належними на праві власності ОСОБА_3 спорудами, у тому числі літньою кухнею, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і чинить їй перешкоди в користуванні цими спорудами та що апеляційний суд безпідставно скасував це рішення суду першої інстанції.
Проте під час виготовлення рішення суду касаційної інстанції допущено помилку й зазначені висновки не включені до тексту рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_3 та ухвалити додаткове рішення про скасування рішення апеляційного суду й залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог ОСОБА_3 про виселення ОСОБА_4 і зобов’язання останнього не чинити їй перешкод у користуванні будинком та іншими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст. 220, 338, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Заяву ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалити у справі додаткове рішення такого змісту.
рішення апеляційного суду Луганської області від 12 травня 2008 року в частині скасування рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року про задоволення вимог ОСОБА_3 про виселення ОСОБА_4 та про зобов’язання його не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні будинком і іншими спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та ухвалення в цій частині апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позову скасувати й залишити в цій частині в силі рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 14 грудня 2007 року.
рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк Судді: Т.Є. Жайворонок А.В. Костенко Н.П. Лященко В.С. Перепічай