Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8, третя особа – комунальне підприємство "Житлосервіс - 15", про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,

У травні 2007 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 27 серпня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 16 червня 2006 року, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 визнані такими, що втратили право на користування жилими приміщеннями – кімнатами НОМЕР_1 і НОМЕР_2 у гуртожитку № 16 по вул. Благодатна у м. Севастополі, проте залишили свої речі, які відмовляються вивозити, а також змінили замки, чим чинять їй, як особі, якій видано ордер на вселення у ці кімнати перешкоди у їх користуванні, просила зобов’язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні жилими приміщеннями шляхом виселення відповідачів із спірних приміщень.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 серпня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Зобов’язано ОСОБА_7 та ОСОБА_8 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_6 жилим приміщенням - кімнатами № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку № 16 по вул. Благодатна в м. Севастополі. Виселено відповідачів із спірних жилих приміщень.

Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 24 січня 2008 року рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 серпня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням норм матеріального й процесуального права та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили із того, що оскільки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у судовому порядку визнані такими, що втратили право на користування спірними житловими приміщеннями та ці приміщення за ордером надані для проживання позивачці на склад сім’ї з 4 осіб, а вона з особами, вписаними в ордер вселитися у ці приміщення не може з вини відповідачів, вони як особи, які самоправно зайняли спірне житлове приміщення згідно з вимогами ст. 116 ЖК України підлягають виселенню.

Проте погодитися з такими висновками судів повністю не можна.

Встановлено, що відповідачі, які раніше займали за ордером спірні кімнати судовим рішенням визнані такими, що втратили право на їх користування, проте у цих кімнатах залишилися їхні речі.

Власником гуртожитку є КП "Житлосервіс - 15".

Позивачка є тимчасовим мешканцем, тому суду слід було перевірити, чи може вона звернутися до суду із таким позовом. Власник гуртожитку такого позову не пред’являв. Видаючи позивачці ордер на вселення до спірних кімнат гуртожитку, згідно з вимогами чинного житлового законодавства власник повинен був вирішити питання про виселення з цих кімнат попередніх мешканців, звільнення приміщення від їхніх речей та на вільне приміщення видати ордер.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 29 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного су у м. Севастополя від 24 січня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.