розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" в особі Одеської філії про стягнення суми вкладу, відсотків, збитків та відшкодування моральної шкоди,

У лютому 2009 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що 29 грудня 2008 року уклала з відповідачем договір банківського вкладу на суму 500 тис. доларів США строком до 30 січня 2009 року.

12 січня 2009 року між нею та ОСОБА_4 був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, у зв’язку з чим вона сплатила ОСОБА_4 350 тис. грн. та цього ж дня звернулася до відповідача з проханням повернути гроші 30 січня 2009 року.

Оскільки відповідач суму вкладу не повернув і вона не змогла укласти договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_4, ОСОБА_3 просила стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (далі – ТОВ "Укрпромбанк") 500 тис. доларів США вкладу, 350 тис. грн. збитків та 100 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Укрпромбанк" на користь ОСОБА_3 500 тис. доларів США та вирішено питання судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 1 липня 2009 року зазначене судове рішення в частині відмови у стягненні 350 тис. грн. скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ТОВ "Укрпромбанк" на користь ОСОБА_3 350 тис. грн. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Укрпромбанк" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Районний суд, стягуючи з ТОВ "Укрпромбанк" на користь ОСОБА_3 500 тис. доларів США, правильно виходив із доведеності позивачкою того, що відповідач не виконав свого обов’язку перед нею про повернення банківського вкладу.

Апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення та стягуючи з ТОВ "Укрпромбанк" на користь ОСОБА_3 350 тис. грн., посилався на те, що ці кошти відповідно до ст. 571 ЦК України є завдатком, який у зв’язку з неукладенням договору купівлі-продажу з ОСОБА_4 залишені у останнього.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

З позовної заяви вбачається, що 29 грудня 2008 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Укрпромбанк" укладено договір банківського вкладу на суму 500 тис. доларів США строком до 30 січня 2009 року.

Між тим, договір банківського вкладу від 29 грудня 2008 року у матеріалах справи відсутній, а на а.с. 4 є договір банківського вкладу від 25 листопада 2008 року про внесення ОСОБА_3 500 тис. доларів США строком до 27 грудня 2008 року. Однак відповідач не заперечує проти наявності договору від 29 грудня 2008 року.

12 січня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, у зв’язку з чим ОСОБА_3 сплатила ОСОБА_4 350 тис. грн. та цього ж дня звернулася до ТОВ "Укрпромбанк" з проханням повернути гроші 30 січня 2009 року. Однак ТОВ "Укрпромбанк" суму вкладу не повернуло і ОСОБА_3 не змогла укласти договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_4

Вирішуючи спір про стягнення вказаної суми, апеляційний суд не погодився з висновком районного суду про те, що ці гроші є авансом, а дійшов висновку, що це є завдатком в розумінні положень ст. 570 ЦК України та застосував положення ст. 571 ЦК України про правові наслідки порушення або припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком. До того ж зазначив, що відповідач у порушення вимог ст. 1060 ЦК України не виконав взятого на себе зобов’язання про повернення суми вкладу, а тому 350 тис. грн. є матеріальним збитком, завданим позивачці, який повинен відшкодувати саме відповідач.

Проте апеляційний суд не взяв до уваги положення попереднього договору, зокрема те, що ОСОБА_4 отримав 350 тис. грн. в рахунок майбутнього продажу квартири. У п. 8 договору вказано, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладання договору купівлі-продажу повинна відшкодувати другій стороні штрафні санкції, зокрема, в разі порушення умов договору ОСОБА_3, ОСОБА_4 350 тис. грн. їй не повертає.

Однак у судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_3 необґрунтовано ухилялася від укладання договору та що сплачена нею сума є завдатком в розумінні положень ч. 2 ст. 570 ЦК України.

Оскільки допущені порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення апеляційного суду в частині стягнення 350 тис. грн. підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 1 липня 2009 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" на користь ОСОБА_3 350 тис. грн. скасувати, справу в цій частині передати на новий апеляційний розгляд. У решті рішення апеляційного суду залишити без змін.