розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" про визнання дій працівників по нарахуванні заборгованості неправомірними, визнання недійсною суми боргу за послуги, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 21 травня 2009 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 25 листопада 2009 року,

У червні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що є власником АДРЕСА_1. У квартирі встановлено автономне опалення, отримавши на це відповідний дозвіл, тому він не користується послугами відповідача. Проте останній нараховує йому оплату за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води, тому позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 21 травня 2009 року позов задоволено. Визнано дії працівників Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" по нарахуванню заборгованості неправомірними, а заборгованість недійсною. Зобов’язано відповідача виключити ОСОБА_4 з довідково-інформаційного класифікатора та зі списків споживачів відповідача з 25 березня 2004 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 тис. грн. моральної шкоди, 2 500 грн. правових послуг.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 25 листопада 2009 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди та оплати правових послуг скасовано і в цій частині в задоволенні позову відмовлено; в решті— рішення суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" відхилити, а рішення апеляційного суду Луганської області від 25 листопада 2009 року залишити без змін.