розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "Терракота", треті особи – приватна фірма "Скорпіон-плюс", ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної шкоди,

У грудні 2003 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 травня 2002 року він уклав із МП "Терракота", правонаступником його є відповідач, договір безоплатного користування автомобілем і передав підприємству власний автомобіль ГАЗ 33021, у червні 2003 року ОСОБА_5 незаконно вивіз автомобіль із території підприємства й пошкодив його, на ремонт автомобіля він, позивач, витратив власні кошти, чим йому завдана матеріальна шкода.

Позивач під час розгляду справи уточнив і доповнив позов та просив стягнути з відповідача 4 026 грн. 07 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 1 683 грн. 43 коп. на відшкодування збитків, завданих сплатою ним відсотків за користування кредитом, а також 9 тис. грн. упущеної вигоди та відшкодувати судові витрати.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Луцького міськрайонного суду від 17 вересня 2009 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з ТОВ "Терракота" на користь позивача 4 026 грн. 07 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 81 грн. на відшкодування судових витрат; у задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 10 грудня 2009 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, постановлено виключити з мотивувальної частини рішення висновок суду про те, що відсутні протиправні діяння ТОВ "Терракота" і ПФ "Скорпіон-плюс" щодо неналежного виконання договірних зобов’язань із охорони автомобіля.

У касаційних скаргах ОСОБА_4 та ТОВ "Терракота" просять скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарг та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційних скарг у цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю "Терракота" відхилити, рішення Луцького міськрайонного суду від 17 вересня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 10 грудня 2009 року залишити без змін.