ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2010 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 28 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі філії "Кримська регіональна дирекція" ТОВ "Укрпромбанк" про стягнення суми вкладу, суми штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов’язань та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між нею та відповідачем укладені договори банківського вкладу, однак, не зважаючи на її неодноразові звернення та на те, що строк зазначених договорів закінчився, відповідач вклади не повернув та незаконно не нарахував проценти за користування коштами. Просила визнати неправомірними рішення і дії відповідача по відмові їй видати банківські вклади, зобов'язати відповідача виплатити їй банківський вклад по депозитному договору № 1001/035315001318001 у розмірі 1374,09 доларів США та 3 % річних за час прострочення повернення вкладу – 19,55 доларів США, стягнути з відповідача на її користь суму банківською вкладу за депозитним договором № 1001/0305326001318001 у розмірі 39 600 грн., суму банківською вкладу за депозитним договором № 1001/0404347001318001 у розмірі 8 500 грн., індекс інфляції – 2 379 грн. 39 грн., 3 % річних за період прострочення виплати вкладів – 623 грн. 68 коп. та моральну шкоду – 30 тис. грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 24 вересня 2009 року позов задоволено частково. Визнано незаконною відмову ТОВ "Український промисловий банк" в особі філії "Кримська регіональна дирекція" ТОВ "Укрпромбанк" в поверненні суми депозитних вкладів позивачу за договорами № 1001/0404347001318001 від 22 січня 2008 року, № 1001/035315001318001 від 19 січня 2009 року та № 1001/0305326001318001 від 17 грудня 2008 року. Зобов'язано відповідача виплатити позивачу вклад за депозитним договором № 1001/035315001318001 у розмірі 1374,09 доларів США та суму 3 % річних за прострочення повернення вкладу у розмірі 19,55 доларів США. Стягнуто з відповідача на користь позивача суми банківських вкладів по договорам № 1001/0305326001318001 та № 1001/0404347001318001 у розмірах 39 600 грн. та 8 500 грн., суму індексів інфляції у розмірі 2 379 грн. 39 коп., 3 % річних – 623 грн. 68 коп., моральну шкоду – 1 500 грн.
Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 28 січня 2010 року рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 24 вересня 2009 року в частині відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Касаційна скарга необґрунтована. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Передбачених законом підстав неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права не встановлено.
Керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 28 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі філії "Кримська регіональна дирекція" ТОВ "Укрпромбанк" про стягнення суми вкладу, суми штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов’язань та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України В.І. Гуменюк