Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про визнання недійсним договору оренди землі за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 4 грудня 2008 року,

У березні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що 6 вересня 2004 року він уклав із відкритим акціонерним товариством "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" (далі – ВАТ "Луцьке РТП") договір оренди земельної ділянки площею 2,39 га. Посилаючись на те, що цей договір із боку ВАТ "Луцьке РТП" підписала особа, яка не була уповноважена його укладати, а сам договір не відповідає вимогам Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 (220-2004-п) , оскільки в ньому відсутні істотні умови та він не пройшов державної реєстрації, позивач просив визнати цей договір недійсним.

рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 4 грудня 2008 року, позов задоволено. Поновлено ОСОБА_6 строк звернення до суду з даним позовом. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 6 вересня 2004 року між ОСОБА_6 і ВАТ "Луцьке РТП".

В обґрунтування касаційної скарги ВАТ "Луцьке РТП" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що в оскаржуваному договорі відсутні істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі", він підписаний особою, яка не була уповноважена його укладати, та не відбулась його державна реєстрація.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним із моменту його державної реєстрації.

Згідно з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 (2073-98-п) , і відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" (134/2003) , який у силу ст. 106 Конституції України є обов’язковим до виконання на території України, обов’язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.

Судами встановлено, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю ОСОБА_6 має на праві власності земельну ділянку площею 2,36 га (а. с. 4).

Оспорюваний договір оренди земельної ділянки площею 2,39 га, укладений 6 вересня 2004 року між ОСОБА_6 та ВАТ "Луцьке РТП", був підписаний не головою правління – генеральним директором Клекоцем Л.І., а заступником генерального директора Шумом М.А., який не мав повноважень на вчинення зазначених дій; у державному підприємстві "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" не зареєстрований, а був зареєстрований лише в Чаруківській сільській раді Луцького району Волинської області 6 вересня 2004 року № 264 (а.с. 2-3). У вказаному договорі відсутні всі істотні умови, передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, договір оренди земельної ділянки, що не зареєстрований у встановленому законом порядку та щодо якого сторонами в належній формі не досягнуто згоди з усіх істотних умов, передбачених законом, не є укладеним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Суд на зазначене уваги не звернув і ухвалив рішення про визнання договору недійсним.

Між іншим, наведене відображено й у роз’ясненнях, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , в яких указано, що недійсним може бути визнано лише укладений договір. У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212- 1215 ЦК України).

Оскільки судом під час ухвалення рішення неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідно до ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" задовольнити.

рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 4 грудня 2008 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про визнання недійсним договору оренди землі відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.