Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України у м. Івано-Франківську, центральної науково-дослідної лабораторії відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" про видачу довідки про стаж наукової роботи, призначення наукової пенсії та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2005 року,

У грудні 2004 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який в процесі розгляду справи доповнив, посилаючись на те, що працював з 14 червня 1960 року до 15 березня 1995 року в центральній науково-дослідній лабораторії, яка була самостійною юридичною особою. З січня 1976 року центральна науково-дослідна лабораторія входила до складу виробничого об’єднання "Укрнафта", а з березня 1994 року до відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" (далі – ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта"). ОСОБА_6 працював на посадах: старшого геолога, начальника лабораторії промислової геофізики, начальника відділу фізики пласта, інженера 1 категорії, був членом науково-технічної ради. Загальний стаж наукової діяльності позивача складає 25 років 3 місяці. Під час виходу на пенсію управлінням праці та соціального захисту населення йому призначено пенсію наукового працівника з 1 лютого 2002 року. У зв'язку з прийняттям змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) з 1 січня 2004 року, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську витребувало в нього довідку про наукову та науково-технічну діяльність. На й ого звернення адміністрація ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта" видала довідку в якій зазначила, що ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта" не була і не є науковою організацією. У квітні 2004 року начальник ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта" звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську з листом, у якому вказував, що стаж роботи в їх організації не повинен враховуватися як стаж наукової роботи. Однак, згідно із Законом України "Про наукову і наукову-технічну діяльність " (1977-12) в управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську отримують наукову пенсію окремі пенсіонери, які працювали у відповідача і яким адміністрацією ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта" було видано довідки про те, що вони, займаючи певні посади, понад 70 % загального обсягу робочого часу займалися науковою діяльністю. У зв'язку з відмовою адміністрації ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта" надати довідку про стаж наукової роботи, управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську з травня 2004 року переведено його на трудову пенсію за віком, хоча він має право на отримання пенсії наукового працівника, оскільки науковий напрямок діяльності ЦНДЛ з дня заснування до 29 березня 1994 року стверджують архівні документи щодо її створення й основним видом його трудової діяльності була наукова робота. ОСОБА_6 просив зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську перепризначити йому наукову пенсію з квітня 2004 року, зобов’язати адміністрацію ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта" видати довідку про стаж його наукової роботи, стягнути з відповідачів на його користь 3 тис. грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 6 липня 2005 року, позов задоволено частково, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську призначити ОСОБА_6 пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) з квітня 2004 року. Зобов’язано адміністрацію ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта" надати позивачу довідку про стаж наукової роботи. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й відмовляючи в задоволені позову, апеляційний суд посилався на те, що ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта" видало ОСОБА_6 довідку про стаж наукової роботи від 22 квітня 2004 року за № 194, а він не звертався із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про переведення його з одного виду пенсії на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) .

З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Апеляційний суд зазначивши про те, що ОСОБА_6 не звертався із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про переведення його з одного виду пенсії на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) , не звернув уваги на те, що позивач звертався до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у квітні 2004 року про продовження виплати наукової пенсії, і ним фактично оспорюється неправомірність переведення його з наукової пенсії на пенсію іншого виду, а не навпаки.

Вирішуючи спір, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212- 215 ЦПК України не з’ясував: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються; чи відносилась центральна науково-дослідна лабораторія, у період зазначений позивачем, до наукової установи; чи відповідає довідка, з якою ОСОБА_6 не погоджувався, видана відповідачем про стаж його наукової роботи від 22 квітня 2004 року за № 194 та зазначені в ній дані дійсним обставинам; зібраним у справі доказам не дав належної правової оцінки, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин ухвалене апеляційним судом рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2005 року скасувати, справу передати на розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.