Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до автогаражного кооперативу "Комбі", ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа – ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, усунення перешкод у користуванні,

У жовтні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до автогаражного кооперативу "Комбі", ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, усунення перешкод у користуванні.

Зазначав, що він був членом автогаражного кооперативу "Комбі" й у 1994 році побудував гаражний бокс. На початку 2005 року між ним і ОСОБА_8 було досягнуто домовленості про те, що він проводить відчуження зазначеного гаражного боксу на користь сина останнього - ОСОБА_9, а ОСОБА_8 сплачує йому 4 000 доларів США - вартість гаражного боксу. Відповідно до домовленості він написав заяву про виключення його із членів автогаражного кооперативу "Комбі". Рішенням правління кооперативу від 2 серпня 2004 року постановлено виключити його з членів автогаражного кооперативу "Комбі" на підставі заяви. Цим же рішенням прийнято до членів зазначеного кооперативу ОСОБА_9 на підставі заяви останнього від 30 липня 2004 року.

Посилаючись на те, що голова автогаражного кооперативу "Комбі" ОСОБА_7 ввів його в оману, оскільки він вважав, що між ним та ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу гаражного боксу № 93 шляхом переоформлення зазначеного гаражного боксу на ім`я ОСОБА_9, і що ОСОБА_8 своїх зобов`язань щодо сплати вартості гаражного боксу в сумі 4 000 доларів США не виконав, просив визнати договір купівлі-продажу гаражного боксу недійсним із підстав, передбачених ст. 230 ЦК України, та усунути перешкоди в здійсненні ним права користування й розпорядження належним йому гаражним боксом.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 16 січня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобільного боксу № 93 в автогаражному кооперативі "Комбі", усунення перешкод у користуванні зазначеним боксом відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27 травня 2009 року рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 січня 2009 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні гаражним боксом № 93 в автогаражному кооперативі "Комбі" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов`язано ОСОБА_8 не чинити ОСОБА_6 перешкод у користуванні гаражним боксом № 93 в автогаражному кооперативі "Комбі", звільнити гараж і надати комплект ключів. У решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні гаражним боксом і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У решті - судові рішення не оскаржуються.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні гаражним боксом № 93 в автогаражному кооперативі "Комбі" та задовольняючи позовні вимоги в цій частині, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_8 створює перешкоди в користуванні належним ОСОБА_6 гаражним боксом і ОСОБА_6 як власник гаражного боксу має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судом установлено, що ОСОБА_6 був членом автогаражного кооперативу "Комбі", у 1994 році побудував гаражний бокс № 154, який 12 листопада 1994 року було зареєстровано в комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації м. Донецька на його ім`я.

Рішенням правління кооперативу від 2 серпня 2004 року ОСОБА_6 виключено із членів автогаражного кооперативу "Комбі" на підставі його заяви.

Цим же рішенням до членів кооперативу прийнято ОСОБА_9 на підставі заяви останнього від 30 липня 2004 року.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Захист права власності від таких порушень здійснюється за допомогою негаторного позову, предметом якого є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням майном.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, ОСОБА_8 зазначав, що він також є членом автогаражного кооперативу "Комбі" і користується іншим гаражним боксом; спірним гаражним боксом користується ОСОБА_9 і саме його було прийнято до членів кооперативу замість ОСОБА_6, тому вимоги про звільнення гаражного боксу до нього заявлені необґрунтовано.

Суд першої інстанції на порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України положення ст. 33 ЦПК України до уваги не взяв; у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин; доводів відповідача про необхідність залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_9 належним чином не перевірив.

Апеляційний суд усупереч вимогам ст. ст. 303, 316 ЦПК України вищезазначене до уваги не взяв, не звернув уваги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права й помилково поклав обов`язок усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_6 права користування та розпорядження належним йому гаражним боксом № 154 ( 93) на ОСОБА_8

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні гаражним боксом № 154 (№ 93) в автогаражному кооперативі "Комбі" підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

У решті - судові рішення ОСОБА_8 не оскаржуються.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 16 січня 2009 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 27 травня 2009 року в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні гаражним боксом № 154 (№ 93) в автогаражному кооперативі "Комбі" скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.