ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, комунального підприємства Ялтинського бюро технічної інвентаризації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватні нотаріуси Ялтинського міського нотаріального округу Епіфанов Юрій Олексійович і Сотніков Валерій Петрович, про визнання договору довічного утримання недійним та зобов’язання скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2008 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 листопада 2004 року посвідчено заповіт ОСОБА_9, відповідно до якого належну йому квартиру АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_9 помер. Спадкоємцям стало відомо, що 19 липня 2006 року було укладено договір довічного утримання з ОСОБА_6, тому позивачі просили визнати його недійсним та зобов’язати комунальне підприємство Ялтинського бюро технічної інвентаризації анулювати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Ялтинського міського суду Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 квітня 2009 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_6, у решті позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2009 року рішення міського суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень та направлення справи до суду першої інстанції, мотивуючи порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.
Доводи позивача про те, що його не було повідомлено належним чином про слухання справи в суді апеляційної інстанції спростовується матеріалами справи (а.с. 113, 121) і відповідає вимогам ст. ст. 74- 76 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі інші доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Пшонка М.П. Костенко А.В. Прокопчук Ю.В.