розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Верховинської селищної ради, ОСОБА_5 про визнання нечинним рішення Верховинської селищної ради, відновлення права користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2009 року,

У січні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що колгосп ім. Коцюбинського виділив йому земельну ділянку розміром 0, 07 га під будівництво житлового будинку на присілку Багни і надано дозвіл побудувати житловий будинок. Проте відповідач користувався зазначеною ділянкою під випас своєї худоби. Позивачем було зведено лише фундамент і земельну ділянку було вилучено. Після звернення позивача до селищної ради спірну ділянку рішенням Верховинської селищної ради залишено у фонді земель запасу. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_4 просив задовольнити позов.

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 8 вересня 2009 року позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2009 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 жовтня 2009 року залишити без змін.