Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до обслуговуючого гаражного автокооперативу "Науковець" про визнання частково незаконним рішення загальних зборів за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що він був членом обслуговуючого гаражного автокооперативу "Науковець" (далі – ОГАК "Науковець") та належним чином виконував визначені статутом і законом обов’язки члена кооперативу, проте рішенням зборів уповноважених ОГАК "Науковець" від 6 червня 2007 року його було незаконно виключено зі складу кооперативу без зазначення конкретних фактів і підстав для виключення.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконним п. 5.2 рішення зборів уповноважених ОГАК "Науковець" від 6 червня 2007 року в частині виключення його зі складу членів кооперативу (список № 2 додатку до протоколу).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про кооперацію" основними обов’язками членів кооперативу є: додержання статуту кооперативу, виконання рішень органів управління кооперативом та органів контролю за діяльністю кооперативу, виконання своїх зобов’язань перед кооперативом, сплата визначених статутом кооперативу внесків. Статтею 13 цього Закону визначено вичерпний перелік підстав для припинення членства в кооперативі.

Статтею 41 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що до приведення статутів відповідно до цього Закону кооперативи та кооперативні об’єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 4.6.1 статуту ОГАК "Науковець" член кооперативу зобов’язаний дотримуватись статуту кооперативу, інших внутрішніх документів кооперативу, виконувати рішення загальних зборів, зборів уповноважених, правління, інших органів управління кооперативом.

Пунктом 4.7.5 статуту ОГАК "Науковець" визначено, що припинення членства в кооперативі відбувається у випадках виключення з членів кооперативу за рішенням загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених), при цьому підставами для виключення, поряд з іншими, можуть бути систематичне (два і більше рази) порушення вимог статуту кооперативу, систематичне (два і більше рази) невиконання обов’язків, встановлених загальними зборами (зборами уповноважених), правлінням або іншими керівними органами кооперативу.

Не передбачено вказаним статутом покладення саме на членів кооперативу обов’язку забезпечити укладення (переукладення) угод з кооперативом.

Згідно ж з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, а відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи спір, суди зазначених вимог закону не врахували, у порушення ст. ст. 212- 214 ЦПК України не з’ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги й заперечення сторін, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи передбачено статутом кооперативу, що рішеннями загальних зборів членів кооперативу (зборами уповноважених) можуть установлюватися додаткові обов’язки членів кооперативу, у тому числі щодо обов’язкового переукладання угод; чи є ці рішення імперативними приписами відносно обов’язку членів кооперативу вчиняти відповідні договірно-правові дії, щ о має істотне значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин визнати ухвалені судові рішення законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.