Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал", комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг виконавчого комітету Хмельницької міської ради та ВАТ "Страхова компанія Алькона" про відшкодування моральної шкоди,

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 7 лютого 2007 року він, керуючи належним йому на праві власності автомобілем "Мерседес-Бенц Е-200Д" номерний знак НОМЕР_1 по вул. І.Франка у м. Хмельницькому, наїхав на відкритий колодязь каналізаційної системи, експлуатація якої здійснюється МКП "Хмельницькводоканал". Унаслідок цього автомобіль зазнав механічних пошкоджень, а йому завдана моральна шкода.

Посилаючись на зазначене, просив стягнути з відповідача 4 667 грн. 41 коп. матеріальної шкоди, 1 тис. грн. моральної шкоди та судові витрати, а всього – 5 966 грн. 91 коп.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 8 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь позивача з МКП "Хмельницькводоканал" матеріальну шкоду в розмірі 4667 грн. 41 коп., моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн. та понесені судові витрати у сумі 299 грн. 50 коп., а всього – 5966 грн. 91 коп.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 21 листопада 2007 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 8 жовтня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі МКП "Хмельницькводоканал" ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Покладаючи обов’язок по відшкодуванню завданої позивачу шкоди на МКП "Хмельницькводоканал, суди виходили із того, що саме бездіяльністю відповідача, який у порушення вимог п.п. 1.3, 9.3.2, 12.3.2 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України не здійснив заміну відсутньої кришки оглядового каналізаційного колодязя, позивачу завдана шкода, яка згідно з вимогами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача саме з МКП "Хмельницькводоканал".

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Пунктом 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони" від 30 березня 1994 року № 198 (198-94-п) передбачено, що ремонт і утримання дорожніх об’єктів, що перебувають у загальнодержавний власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що автомобільна дорога – це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів.

Пунктом 2 Єдиних правил визначено, що користувачами дорожніх об’єктів є учасники дорожнього руху, власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг, малих архітектурних форм та інженерних комунікацій і споруд, розташованих в межах смуги відчуження автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг.

Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць належить у числі іншого своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості – невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

Пунктом п. 11 Єдиних правил встановлено, що власники дорожніх об’єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов’язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об’єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити – невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Міське комунальне підприємство "Хмельницькводоканал" керується в своїй роботі "Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України " від 5 липня 1995 року, у п. 9.2.6 яких визначено, що зовнішній обхід та огляд трас водопровідної мережі робиться не рідше одного разу на два місяці, тобто періодично. Така перевірка відповідачем була проведена 29 січня 2007 року, про що свідчить відповідний запис у журналі зовнішнього огляду технічного стану каналізаційної мережі (а.с. 57).

Проте суди, розглядаючи справу, на зазначене уваги не звернули, а також не дали належної оцінки поясненням відповідача про те, що постійний контроль за станом усіх елементів дорожніх об’єктів та негайне усунення виявлених пошкоджень здійснює власник цих доріг або уповноважені ним дорожньо-експлуатаційні організації, які й повинні були повідомити МКП "Хмельницькводоканал" про відсутність кришки люку на дорозі та огородити це місце відповідними дорожніми знаками, чого ними зроблено не було.

Крім того, поза увагою суду залишені пояснення відповідача про те, що водоканал функціями постійного контролю за елементами дорожніх об’єктів не наділений, тому будь-яких порушень з їхньої сторони Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України не допущено.

Для застосування положень ст. ст. 1166, 1167 ЦК України необхідно довести, що шкоду позивачу завдано саме неправомірними діями чи бездіяльністю особи, на яку покладається відповідальність відшкодувати шкоду, а саме необхідна наявність таких складових елементів як: а) протиправна поведінка; б) настання шкоди; в) прямий причинний зв’язок між першим та другим елементами та г) вина завдавача шкоди.

Однак суди при ухваленні судових рішень не з’ясували, чи є у цьому випадку протиправна поведінка відповідача, чи є прямий причинний зв’язок із заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача, та у чому саме полягає вина відповідача.

Тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 8 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 21 листопада 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.