розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну способу стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 16 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 жовтня 2009 року,

У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 жовтня 1997 року ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на її користь аліменти на доньок ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, 1/3 частини усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення ними повноліття. Посилаючись на те, що потреби дітей у матеріальному забезпеченні суттєво змінились, просила змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_4 та стягнути з нього аліменти на дітей в сумі 750 грн. на кожну.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 жовтня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АРК від 16 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 жовтня 2009 року залишити без змін.