Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2009 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф", третя особа – директор ДПІ "Діпроверф", про поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 травня 2003 року він був прийнятий на роботу до відповідача на посаду головного інженера проектів. 13 жовтня 2008 року відповідач видав наказ № 296-к про зміни у штатному розписі інституту, де було зазначено, що його посаду виведено із штатного розпису, з яким його ознайомлено не було. 17 листопада 2008 року відповідач надіслав йому листа про те, щоб він прибув до м. Києва для повного розрахунку по боргах та надав пояснення про його відсутність на робочому місці з 15 жовтня 2008 року по 5 листопада 2008 року, і з 7 листопада 2008 року по даний час та отримання трудової книжки. 26 листопада 2008 року він надав відповідачу пояснення про те, що його робоче місце до 1 листопада 2008 року, згідно з договором оренди між ДПІ "Діпроверф" та Львівською НДІ будівельних матеріалів, знаходилося за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 20. Крім того, незважаючи на розірвання договору оренди він продовжував виконувати свою роботу і в листопаді 2008 року за адресою: м. Львів, вул. Тернопільська, 10. Він виконував свою роботу постійно до 1 грудня 2008 року. що підтверджується листом з місця праці. 28 листопада 2008 року наказом № 24-к його звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України за тривалий прогул без поважних причин. Вважає, звільнення незаконним. Просив поновити його на роботі на посаді головного інженера проектів та стягнути з відповідача на його користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2009 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера в Державному проектному інституті "Діпроверф" з 28 листопада 2008 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 26 045 грн. 32 коп. заробітну плату за час вимушеного прогулу. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньомісячного заробітку у розмірі 3 тис. грн. за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2009 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2009 року змінено, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера проектів Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф". В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Державний проектний інститут "Діпроверф" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Касаційна скарга необґрунтована. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Передбачених законом підстав неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права не встановлено.

Керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 серпня 2009 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Державний проектний інститут "Діпроверф", третя особа – директор ДПІ "Діпроверф", про поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.