Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 5 березня 2010 року касаційну скаргу комунального підприємства телерадіокомпанії "Рудана" на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства телерадіокомпанії "Рудана", третя особа – ОСОБА_2, про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював на посаді електромеханіка комунального підприємства телерадіокомпанії "Рудана". Наказами відповідача №272/2 від 17 жовтня 2007 року скорочено штатну одиницю "електромеханік", №320 від 16 листопада 2007 року скорочено його із займаної посади, №319 від 16 листопада 2007 року винесено йому догану за запізнення на роботу, №37 від 28 січня 2008 року звільнено його з роботи у зв’язку зі скороченням штату.

Вважаючи, що його звільнено з роботи з порушенням законодавства, просив визнати вказані накази незаконними, поновити його на роботі, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 18 150 грн. на відшкодування моральної шкоди, допустити судове рішення до негайного виконання.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 8 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано наказ №319 від 16 листопада 2007 року незаконним. У задоволенні решти позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2009 року вказане рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання наказу №37 від 28 січня 2008 року незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов в даній частині задоволено, визнано вказаний наказ незаконним; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді електромеханіка комунального підприємства телерадіокомпанії "Рудана"; стягнуто з останнього на користь ОСОБА_1 16 629 грн. 07 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 січня 2008 року по 22 грудня 2009 року й 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

У касаційній скарзі комунальне підприємство телерадіокомпанія "Рудана" ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції й залишення в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства телерадіокомпанії "Рудана", третя особа – ОСОБА_2, про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою комунального підприємства телерадіокомпанії "Рудана" на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2009 року відмовити.