Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: садівниче товариство "Райдуга", Дніпровська районна в м. Києві рада, управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області, про захист права власності та усунення перешкод у користуванні майном за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2009 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просила усунути їй перешкоди в користуванні належною їй згідно з актом на право власності на землю № 66-2-02761 від 27 вересня 2000 року земельною ділянкою АДРЕСА_1, зобов’язати ОСОБА_5 демонтувати самовільно збудовану двоповерхову будівлю на ділянці АДРЕСА_1 товаристві "Райдуга" Дніпровського району м. Києва, зобов’язати відповідачку відновити попередній стан земельної ділянки шляхом демонтажу огорожі на залізобетонному фундаменті, звільнити територію ділянки № 19 від будівельних конструкцій після демонтажу огорожі та будівельного сміття, а також відновити родючий шар ґрунту на належній їй ділянці № 19. Стягнути з відповідачки на її користь 671 грн. збитків, завданих знищенням обліпихи, 1 500 грн. моральної шкоди, 2 970 грн. витрат, пов’язаних зі складанням технічного звіту про комплекс робіт по відновленню меж земельної ділянки, та судові витрати.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2009 року, в позові ОСОБА_4 відмовлено.

ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.