Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_18 до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Веско" про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди за скаргою закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Аха Страхування" про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2008 року, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2009 року та ухвали Верховного Суду України від 30 квітня 2009 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_18 звернулася до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Веско" (змінено назву на закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Аха Страхування") про стягнення грошової суми за договором страхування та відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 22 листопада 2007 року вона уклала з відповідачем договір страхування належного їй на праві власності автомобіля "Мазда-3", номерний знак НОМЕР_1. На підставі її письмової заяви були надані повноваження ОСОБА_19 керувати вказаним автомобілем та внесено відповідний запис до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. 10 травня 2008 року на проспекті 50-річчя Перемоги в м. Мелітополі сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої водій автомобіля "Мазда – 3", номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_20 здійснив наїзд на перешкоду, чим зазначеному автомобілю були спричинені пошкодження. Виконуючи умови договору страхування, вона 12 травня 2008 року звернулася до відповідача із заявою про настання страхової події. Однак закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Веско" відмовилося виплатити страхове відшкодування. Просила суд стягнути з відповідача на її користь належні їй відповідно до умов договору страхування страхові виплати, 1 700 грн. на відшкодування моральної шкоди та судові витрати у справі.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2008 року позов ОСОБА_18 задоволено частково: стягнуто із закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Веско" на користь ОСОБА_18 96 942 грн. 84 коп. страхового відшкодування, 960 грн. витрат, пов'язаних із транспортуванням пошкодженого автомобіля, 5 235 грн. пені, 1 700 грн. на відшкодування моральної шкоди та вирішено питання про судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2009 року вказане рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих вимог відмовлено, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 30 квітня 2009 року закритому акціонерному товариству "Страхова компанія "Аха Страхування" (далі - ЗАТ "СК "Аха Страхування") відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України.

До Верховного Суду України надійшла скарга ЗАТ "СК "Аха Страхування" про перегляд ухвалених судових рішень у зв’язку з винятковими обставинами з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скарга у зв’язку з винятковими обставинами не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України підставою оскарження у зв’язку з винятковими обставинами судових рішень у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Згідно з п. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Посилання в скарзі ЗАТ "СК "Аха Страхування" на ухвали колегій суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 січня 2007 року, від 28 лютого 2007 року, від 19 грудня 2007 року та від 4 березня 2009 року як на приклад неоднакового застосування одного й того самого положення закону та на підставу перегляду ухвали Верховного Суду України від 30 квітня 2009 року у зв’язку з винятковими обставинами не заслуговує на увагу.

Як убачається з указаних ухвал, Верховним Судом України рішення судів першої та апеляційної інстанцій у схожих справах були скасовані з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які є суттєвими й призвели до неправильного вирішення справ, тому зазначені ухвали не є прикладами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного й того самого положення закону.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_20 керував застрахованим автомобілем під час дорожньо-транспортної пригоди на законних підставах, тому з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування, що відповідає умовам договору страхування, витрати, пов'язані з транспортуванням пошкодженого автомобіля, і пеня .

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, правомірно виходив із того, що між сторонами існували договірні правовідносини, які не передбачають такого виду відповідальності страховика як відшкодування моральної шкоди. Також позивачем не було надано суду документів, які підтверджують надання правової допомоги фахівцем у галузі права та розрахунку витрат на правову допомогу.

З викладеного вбачається, що ухвалені у справі рішення є по суті правильними, законними та обґрунтованими.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Суди цього не зробили.

Проте скаржник не позбавлений можливості звернутись до суду з позовом про вирішення питання щодо передачі ЗАТ "СК "Аха Страхування", після відшкодування збитків, майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність .

Відповідно до ч. 4 ст. 357, п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, розглядаючи справу в порядку провадження у зв’язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право постановити ухвалу про відхилення скарги та залишення ухвали без змін, якщо визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З наведених мотивів підстав для скасування вказаних судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 357, 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скаргу закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Аха Страхування" відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2008 року, рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2009 року та ухвалу Верховного Суду України від 30 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.