Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Домус-В", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: закрите акціонерне товариство "Вінницький проектний інститут", Вінницька обласна дирекція відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", про переведення прав та обов’язків покупця,

У березні 2007 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 17 грудня 2002 року придбав у закритого акціонерного товариства "Вінницький проектний інститут" (далі – ЗАТ "Вінницький проектний інститут" ) частину АДРЕСА_1 зокрема: у будівлі, позначеній на плані літ. "А" - приміщення № 7, № 8, № 9 загальною площею 441,2 кв. м; склад, позначений на плані літ. "Б" площею 70 кв. м; гараж, позначений на плані літ. "В" площею 63,6 кв. м; прохідну, позначену на плані літ. "Д" площею 19,6 кв. м, що складає 2/25 частини будинку. Загальна площа належної йому частини складає 594,4 кв. м.

Власниками інших частин будинку були: ОСОБА_7 – 9/100 частин; ЗАТ "Вінницький проектний інститут" - 7/10 частин; товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудматеріали ЛТД" (далі – ТОВ "Спецбудматеріали ЛТД") – 2/25 частин; ОСОБА_6 – 7/100 частин та виробничо-комерційне об‘єднання "Веста ЛТД" - 1/50 частина.

Будівля, позначена на плані літ. "А" загальною площею 9 570 кв. м була поділена на дві частини – одна частина площею 441,2 кв. м належить йому, а інша частина належала ТОВ "Спецбудматеріали ЛТД".

Із усіх власників лише він користувався своєю власністю, інші співвласники здавали нерухомість в оренду, або не користувалися взагалі.

Проте у січні 2007 року він дізнався, що ОСОБА_5 купив частину приміщення, яке позначено на плані літ. "А" та збирається відкривати виробництво. 2/25 частини цього приміщення ОСОБА_5 придбав за договором купівлі-продажу від 6 грудня 2006 року у товариства з обмеженою відповідальністю "Домус-В" (далі – ТОВ "Домус-В"), яке є правонаступником ТОВ "Спецбудматеріали ЛТД", 9/100 частин за договором купівлі-продажу від 15 березні 2006 року ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_7 та 7/100 частин – на підставі рішення третейського суду від 15 грудня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання дійсним договору купівлі-продажу 7/100 частин будинку від 9 грудня 2004 року.

Посилаючись на те, що ТОВ "Домус-В", ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у порушення вимог ст. 362 ЦК України не повідомили його як співвласника про намір продати свою частку, ОСОБА_4 просив перевести на нього права та обов’язки покупця за договорами купівлі-продажу від 6 грудня 2006 року, від 15 березні 2006 року та за договором купівлі-продажу від 9 грудня 2004 року, який визнаний дійсним рішенням третейського суду від 15 грудня 2004 року.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 29 травня 2008 року позов задоволено. Переведено на ОСОБА_4 права та обов’язків покупця за договорами купівлі-продажу від 6 грудня 2006 року, від 15 березні 2006 року та за договором купівлі-продажу, який визнаний дійсним рішенням третейського суду від 15 грудня 2004 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 жовтня 2009 року зазначене судове рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_5, ТОВ "Домус-В", ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у касаційній скарзі також просять ухвалу апеляційного суду скасувати, зазначаючи про порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та касаційну скаргу ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю "Домус-В", ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.