Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу за договором позики і відсотків річних, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 червня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 1 вересня 2009 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення суми боргу 221450 грн., які вона йому передала 20 березня 2007 року у сумі 168350 грн. та 26 березня 2007 року у сумі 53100 грн., і які відповідач зобов'язувався повернути у строк відповідно до 25 та 28 березня 2007 року. Так як, ОСОБА_5 зобов'язання не виконав, просила суд стягнути з нього вказану суму боргу та 3 % річних за користування її грошима.

В червні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом і просив визнати недійсними договори позики: від 20 березня 2007 року на суму 168350 грн., від 26 березня 2007 року на суму 53100 грн., від 24 лютого 2007 року на суму 86800 грн., від 20 березня 2007 року на суму 81550 грн., посилаючись на їх удаваність, оскільки гроші ОСОБА_4 йому ніколи не передавала, а на вказані суми ОСОБА_4 поставляла йому цукор, оскільки між ними існували господарські правовідносини як між суб'єктами господарювання – приватними підприємцями.

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 1 вересня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договорами позики 221450 гривень і проценти річних від простроченої суми у розмірі 14308 грн. У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів позики відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а справу направити на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 – 341 ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 червня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 1 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.