розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5, про розірвання договору купівлі-продажу,

У грудні 2008 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що 12 березня 2008 року вона та її брат – ОСОБА_5, уклали з відповідачкою договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1

Відповідно до умов договору відповідачка сплатила їм за будинок 15 500 грн., а решту суми – 15 700 грн. зобов’язувалася сплатити до 20 березня 2008 року.

Оскільки у зазначений строк ОСОБА_4 гроші не сплатила, ОСОБА_3 просила договір купівлі-продажу будинку розірвати.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 2 квітня 2009 року розірвано договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 382 грн. судових витрат. У стягненні витрат на правову допомогу відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2009 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Районний суд, задовольняючи позов, виходив із того, що ОСОБА_4 допустила істотне порушення умов договору купівлі-продажу жилого будинку, не сплатила у встановлений договором строк решту грошової суми, що є підставою для розірвання договору.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, виходив із того, що ОСОБА_3 відповідно до правил ч. 3 ст. 692 ЦК України мала право вимагати від ОСОБА_4 оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, а не розірвання договору.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 12 березня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з однієї сторони, та ОСОБА_4, з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 Відповідно до умов договору відповідачка сплатила 15 500 грн., а решту суми – 15 700 грн. зобов’язувалася сплатити до 20 березня 2008 року (а.с. 4).

Згідно з ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Застосовуючи зазначену норму, апеляційний суд не звернув уваги на те, що вона регулює права та обов’язки сторін договору, які пов’язані з оплатою товару, а підстави щодо зміни або розірвання договору регулюються статтею 651 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладення договору.

Оскільки ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом саме про розірвання договору, у апеляційного суду не було підстав змінювати правові підстави позову і застосовувати ст. 692 ЦК України.

Крім того, апеляційний суд у вступній та в резолютивній частині рішення допустив описку у даті ухвалення рішення районним судом – замість "2 квітня 2009 року" апеляційний суд вказав "4 квітня 2009 року".

Оскільки допущені апеляційним судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 1 липня 2009 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд .