Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в інтересах відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію,

У листопаді 2008 року відкрите акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" в інтересах відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (далі –ВАТ "Черкаське хімволокно" в інтересах ВП "Черкаська ТЕЦ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту електричну енергію.

Позивач зазначав, що відповідно до рішення Черкаського міського виконавчого комітету від 4 травня 2000 року № 520 про передачу на обслуговування державного підприємства "Черкаська ТЕЦ" будинків від

ДКП ТМ "Черкаситеплокомуненерго" на ВАТ "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" як правонаступника юридичної особи, покладається на забезпечення тепловою енергією населення, організацій і підприємств всіх форм власності.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання вимог

ст. ст. 67, 68 ЖК України щодо своєчасного внесення плати за спожиті комунальні послуги, позивач просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість, яка станом на 1 липня 2008 року складає 1 140 грн. 71 коп.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкас від 29 грудня

2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 3 березня 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Черкаське хімволокно" в інтересах ВП "Черкаська ТЕЦ" заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 770 грн. 93 коп. Вирішено питання стосовно судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами ст. 80 ЦК УРСР, чинного на час виникнення правовідносин, сплив строку позовної давності до пред’явлення позову, був підставою для відмови в позові.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно із ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Аналогічне положення містилось у ст. 79 ЦК УРСР.

Позовна давність у даній категорії справ встановлена в три роки.

Частково задовольняючи позов, суд стягнув із відповідача заборгованість, яка виникла в період з жовтня 2000 року до жовтня 2003 року, пославшись на те, що оскільки відповідачем у жовтні 2003 року був сплачений платіж за тепло енергію в сумі 58 грн. 60 коп., коли заборгованість становила 894 грн. 15 коп., то строк позовної давності перервався відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України.

Проте у своїх запереченнях і в апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначав, що відповідно до квитанції та суми, нарахованої підприємством за жовтень 2003 року, він сплатив саме за вказаний період 40 грн. за тепло й за гарячу воду згідно з лічильником 18 грн. 60 коп. у загальній сумі 58 грн. 60 коп. за поточний період, а не в рахунок боргу минулого періоду.

Крім того, у своїх письмових запереченнях на позов відповідач наполягав на застосуванні позовної давності, але суд першої інстанції не взяв їх до уваги.

На зазначені доводи апеляційної скарги апеляційний суд не звернув уваги й залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційний суд допустив порушення як норм матеріального, так і норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 3 березня

2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.