Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Ужгородської районної спілки споживчих товариств до приватного підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа – Ужгородська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

У травні 2008 року Ужгородська районна спілка споживчих товариств звернулася до суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Зазначала, що земельна ділянка площею 2,0 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить їй на праві постійного користування.

Рішенням Ужгородської міської ради від 16 липня 2004 року дозволено приватному підприємцю ОСОБА_6 розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 70 кв.м поАДРЕСА_1 а рішенням Ужгородської міської ради від 8 жовтня 2004 року зазначену земельну ділянку передано їй в оренду строком на три роки.

11 листопада 2004 року між приватним підприємцем ОСОБА_6 та Ужгородською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, строком на три роки.

На зазначеній земельній ділянці приватний підприємець ОСОБА_6 з порушенням державних стандартів, правил забудови та без проектної документації почала будівництво магазину.

24 липня 2007 року за договором купівлі-продажу вона передала незавершену будівництвом споруду магазину у власність ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка належить їй на праві постійного користування, просила зобов`язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 жовтня 2008 року позовні вимоги Ужгородської районної спілки споживчих товариств задоволено. Зобов`язано ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 усунути перешкоди в користуванні Ужгородською районною спілкою споживчих товариств земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 70 кв.м шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва. Стягнуто солідарно із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь Ужгородської районної спілки споживчих товариств 126 грн. понесених судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 19 грудня 2008 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 жовтня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі Ужгородська районна спілка споживчих товариств просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважав, що спірна земельна ділянка була передана в оренду приватному підприємцю ОСОБА_6 з дотриманням вимог земельного законодавства, оскільки голова правління Ужгородської районної спілки споживчих товариств не заперечував проти відчуження зазначеної земельної ділянки.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Судом установлено, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 2,0 га належить на праві постійного користування Ужгородській районній спілці споживчих товариств на підставі державного акта на право постійного користування землею від 4 липня 1996 року.

Рішенням Ужгородської міської ради від 16 липня 2004 року дозволено приватному підприємцю ОСОБА_6 розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 70 кв.м по АДРЕСА_1, а рішенням Ужгородської міської ради від 8 жовтня 2004 року зазначену земельну ділянку передано їй в оренду строком на три роки.

11 листопада 2004 року між приватним підприємцем ОСОБА_6 та Ужгородською міською радою було укладено договір оренди 70 кв.м зазначеної земельної ділянки строком на три роки.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 24 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2006 року, рішення Ужгородської міської ради в частині передачі в оренду приватному підприємцю ОСОБА_6 спірної земельної ділянки було визнано недійсним.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19 листопада 2007 року, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Ужгородською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_6 11 листопада 2004 року

Відповідно до вимог ст. 116 Земельного кодексу України від 1 січня 2002 року в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Надання в користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Установивши, що на момент укладення договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом магазину приватний підприємець ОСОБА_6 не мала правової підстави користування спірною земельною ділянкою у зв`язку з визнанням недійсним рішення Ужгородської міської ради про передачу спірної земельної ділянки в оренду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Ужгородської районної спілки споживчих товариств.

Під час встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й змінене апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Ужгородської районної спілки споживчих товариств задовольнити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19 грудня 2008 року скасувати, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 6 жовтня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.