Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – приватний нотаріус Звернигородського нотаріального округу Бедрата Наталія Миколаївна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, переведення прав та обов`язків покупця,

У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, переведення прав та обов`язків покупця.

Зазначав, що йому на праві власності належить 1/3 частина жилого будинку АДРЕСА_1

2/3 частини цього будинку належало на праві власності ОСОБА_7, яка 13 серпня 2008 року провела відчуження належної їй частини жилого будинку на користь ОСОБА_5

Посилаючись на те, що відчуження частки у праві спільної часткової власності було проведено ОСОБА_7 з порушенням його переважного права купівлі, просив визнати договір купівлі-продажу, укладений 13 серпня 2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 недійсним та перевести на нього права та обов`язки покупця.

Рішенням Звернигородського районного суду Черкаської області від 24 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17 вересня 2009 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухваленні у справі судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов`язкового скасування судових рішень.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 335, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Звернигородського районного суду Черкаської області від 24 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 17 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.