Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луганську, державної холдингової компанії "Луганськвугілля", управління транспорту та зв’язку Луганської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров‘я,

У грудні 2005 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 10 березня 1967 року о 6 годині ранку під час прямування на рейсовому автобусі на роботу до шахти № 1 ім. 19 з‘їзду КПРС державної холдингової компанії "Луганськвугілля", на якій він працював вибійником, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. За місцем його роботи складено акт за формою Н-1 та Луганське АТП-12121 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 20 жовтня 1967 року сплачувало йому щомісячну грошову компенсацію.

Висновком МСЕК від 13 грудня 2004 року йому встановлено 60 % втрати працездатності. Ухвалою господарського суду Луганської області від 19 жовтня 2004 року Луганське АТП-12121 (після реорганізації – ВАТ "Луганське АТП-10927") ліквідовано без визначення правонаступника, у зв’язку з чим виплати припинено.

ОСОБА_4 вважав, що державна холдингова компанія "Луганськвугілля" як роботодавець повинна відповідати за шкоду, заподіяну здоров‘ю, а відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луганську повинно відшкодувати цю шкоду у порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) .

Середньомісячна заробітна плата вибійника шахти за даними головного управління держстатистики у Луганській області за січень-лютий 2005 року становить 942 грн. 84 коп. Щомісячне відшкодування втрати працездатності складає 565 грн. 70 коп. Заборгованість за два останні роки складає 13 576 грн. 80 коп., які позивач просив стягнути з холдингової компанії "Луганськвугілля" та зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луганську виплачувати йому щомісяця по 565 грн. 70 коп., починаючи з 1 січня 2006 року безстроково.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги та у якості відповідачів зазначив Луганську обласну державну адміністрацію та комісію з ліквідації ВАТ "Луганське АТП-10927" й просив стягнути з них заборгованість солідарно.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 11 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 14 вересня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 11 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 14 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.