Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу,

У вересні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та визначення розміру аліментів, посилаючись на те, що з 20 січня 2006 року він перебуває з відповідачкою в шлюбі, вони мають спільну дитину – дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проте їх подружнє життя не склалося, вони фактично припинили шлюбні відносини, а з метою уникнення можливих суперечок він не має наміру особисто зустрічатися з ОСОБА_5 й існує необхідність визначення розміру аліментів, які він сплачуватиме відповідачці.

Позивач просив розірвати їх із відповідачкою шлюб і визначити аліменти, які він сплачуватиме ОСОБА_5, в розмірі 25 % від усіх його доходів.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 3 грудня 2007 року за заявою позивача залишено без розгляду його позов про визначення розміру аліментів.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 3 грудня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2008 року, позов ОСОБА_4 про розірвання шлюбу задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд або скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 відхилити, рішення Подільського районного суду м. Києва від 3 грудня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 7 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.