ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 березня 2010 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Пшонки М.П., Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі – ЗАТ "ПроКредит Банк") до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2008 року ЗАТ "ПроКредит Банк" звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 липня 2006 року та 20 вересня 2006 року між ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідачем укладені кредитні договори кожний на суму 10 тис. грн. зі сплатою 29% річних строком на 24 місяця. На виконання цих договорів між банком і відповідачкою укладено договір поруки, відповідно до умов якого остання взяла на себе зобов’язання перед кредитором відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_5 укладено. Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідачки 10 тис. грн. заборгованості за кредитом, 5 244 грн. 17 коп. заборгованості за відсотками, 36 253 грн. 98 коп. заборгованості за штрафами, всього 102 392 грн. 16 коп.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 липня 2009 року у позові відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2009 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ЗАТ "ПроКредит Банк" заборгованість у сумі 59 168 грн. 36 коп., у решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.
Доводи відповідачки про те, що її не було повідомлено належним чином про слухання справи в суді апеляційної інстанції спростовується матеріалами справи (а.с. 160,163,164, 172, 174) і відповідає вимогам ст. ст. 74- 76 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі інші доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Пшонка М.П. Костенко А.В. Прокопчук Ю.В.