розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2009 року,

У грудні 2006 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 24 серпня 2006 року близько 18 год. 40 хв. на вулиці Київській в місті Білій Церкві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю його автомобіля марки Мерседес, номерний НОМЕР_2 та автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, в результаті якої його автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Просив стягнути з відповідача майнову шкоду в сумі 27 028 грн. 32 коп., 27 тис. грн. моральної шкоди та судові витрати.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2009 року залишити без змін.