розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої розголошенням відомостей медичної таємниці, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 7 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2009 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, вказуючи, що при госпіталізації її дитини до лікувального закладу лікар в історії хвороби зазначив, що вона народжена від ВІЛ-інфікованої матері, на теперішній час дитина знята з обліку. Проте ця інформація стала відома її сусідці та друзям, які перестали спілкуватися з позивачкою, тому просила відшкодувати з відповідачів – працівників медичного закладу - заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 30 тис. грн.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 7 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивачка порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення рішення про задоволення позову, мотивуючи порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 7 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2009 року залишити без змін.