Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор'євої Л.І.,

Балюка М.І., Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник – ХХІ", відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, визнання права власності на нежилі будівлі та витребування майна із чужого незаконного володіння, за касаційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник – ХХІ" (далі – ТОВ "Будівельник – ХХІ"), відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство" (далі – ВАТ "Харківське АТП"), ОСОБА_6, ОСОБА_7 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 червня 2009 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 21 жовтня 2009 року,

У червні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 11 квітня 2003 року ВАТ "Харківське АТП" та ОСОБА_8 уклали договір купівлі-продажу нежилих приміщень, що належали ВАТ "Харківське АТП" на праві власності. 5 жовтня 2005 року ОСОБА_8 уклав договір купівлі-продажу зазначених приміщень з товариством з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна колона №1". 6 червня 2006 року вона та товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранспортна колона №1" уклали договір купівлі-продажу спірного майна. Цього ж дня вона передала набуте нею нерухоме майно в іпотеку відкритому акціонерному товариству "Райфайзен Банк Аваль".

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2007 року, задоволено позов ВАТ "Харківське АТП". Визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна від 11 квітня 2003 року, від 5 жовтня 2005 року, від 6 червня 2006 року та договір іпотеки від 6 червня 2006 року, приведено сторони в первісний стан та витребувано у ОСОБА_3 спірне майно.

Рішенням Верховного Суду України від 16 квітня 2008 року зазначені судові рішення скасовані, у задоволенні позову ВАТ "Харківське АТП" відмовлено.

Згодом вона дізналася, що 18 грудня 2007 року ВАТ "Харківське АТП" та ТОВ "Будівельник – ХХІ" уклали договір купівлі-продажу спірного майна, а 12 травня 2008 року ТОВ "Будівельник – ХХІ" та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 уклали договори купівлі-продажу, відповідно до яких ОСОБА_4 прибав нежилі будівлі, а саме: будівлі трансформаторної підстанції літ. З-1, площею 99, 6 кв.м; будівлі ТО-2 літ. Д, площею 429, 8 кв.м; контрольно-пропускний пункт літ. Б-1, площею 25 кв м; механічну мийку літ. Ж-1, площею 121,5 кв.м; склад літ. И-1, площею 32 кв м., а ОСОБА_5 придбав будівлі: виробничий корпус літ А-2 площею 1 492,9 кв.м; механічну майстерню літ. Е-1, площею 505, 9 кв.м; склад запасних частин літ. Г-2, площею 168 кв.м; паливно-заправний пункт літ. В-1, площею 39,5 кв.м. Посилаючись на викладене позивачка просила визнати недійсними договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 18 грудня 2007 року та від 12 травня 2008 року та витребувати зазначене майно у відповідачів та визнати за нею право власності на спірне майно.

Заочним рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 червня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18 грудня 2007 року, укладенийсВАТ "Харківське АТП" та ТОВ "Будівельник ХХІ" та договори від 12 травня 2008 року укладені ТОВ "Будівельник ХХІ" та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і передано ОСОБА_3 спірне майно.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 жовтня 2009 року заочне рішення районного суду в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 в цій частині відмовлено. В решті заочне рішення районного суду залишено без змін.

У поданих до Верховного Суду України касаційних скаргах ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ВАТ "Харківське АТП" просять скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі ТОВ "Будівельник – ХХІ" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник – ХХІ", відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство", ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 червня 2009 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 21 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.