Суддя Верховного Суду України Пшонка М.П., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником – ОСОБА_2, на рішення Апеляційного суду АР Крим від 21 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права користування житловою площею, усунення перешкод у користуванні; за позовом ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права на житлову площу, встановлення житлового сервітуту, усунення перешкод у користуванні, визнання недійним договору дарування; за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про виселення та скасування реєстраційного обліку,

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права користування житловою площею, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням. Свої вимоги мотивувала тим, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, з яким проживали у будинку його матері – ОСОБА_8 Від шлюбу мають спільну дочку – ОСОБА_9 Після розірвання шлюбу, 21.04.2008 року ОСОБА_8 подарувала своє домоволодіння і земельну ділянку відповідачам у справі: ОСОБА_3 – 52/100 частину; ОСОБА_4 – 48/100 частину. Після того ОСОБА_4 почала вимагати їх виселення, почала чинити перешкоди у користуванні будинком. У зв’язку із зазначеним звернулись до суду з даним позовом.

ОСОБА_4, ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про виселення та скасування реєстраційного обліку. Свої вимоги мотивували тим, що відповідачі проживають в тій частині будинку, яка була подарована ОСОБА_4, у зв’язку з чим остання позбавлена можливості користуватись частиною будинку.

Рішенням Київського районного суду м. Севастополя від 30 березня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у проживанні у будинку АДРЕСА_1. Позов ОСОБА_1 і ОСОБА_9 задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_9 у проживанні у зазначеному будинку. В іншій частині позовних вимог відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 21 жовтня 2009 року скасовано рішення Київського районного суду м. Севастополя від 30 березня 2009 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 і ОСОБА_7 про визнання права на житлову площу, усунення перешкод у користуванні житловою площею, а також у частині відмови у позові ОСОБА_4 про виселення. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_1, ОСОБА_7 про усунення перешкод у проживанні та користуванні будинком АДРЕСА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_4 про виселення задоволено. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_9 з першого поверху зазначеного будинку, а саме з 48/100 частини домоволодіння, яке належить ОСОБА_4 В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухваленого у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із оскаржуваного судового рішення, доданих до нього матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_1 та її представнику – ОСОБА_10 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права користування житловою площею, усунення перешкод у користуванні; за позовом ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права на житлову площу, встановлення житлового сервітуту, усунення перешкод у користуванні, визнання недійним договору дарування; за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_7 про виселення та скасування реєстраційного обліку, за касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду АР Крим від 21 жовтня 2009 року.