розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс", державного реєстратора Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним рішення про звільнення з посади та про поновлення на роботі, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року,

У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 31 жовтня 2008 року рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" (далі – ТОВ "Енергоальянс") він був призначений директором цього товариства. На виконання рішення загальних зборів учасників з ним 3 листопада 2008 року укладено контракт. 23 січня 2009 року він отримав від учасника ТОВ "Енергоальянс" – державного підприємства "Молдтранселектро" (далі – ДП "Молдтранселектро") рішення від 20 січня 2009 року № 20/01-1, відповідно до якого його звільнено з роботи з посади директора ТОВ "Енергоальянс" у зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків та порушенням умов контракту. Вважаючи, що з роботи він був звільнений незаконно, просив поновити його на посаді директора ТОВ "Енергоальянс", визнати незаконним та скасувати рішення ДП "Молдтранселектро" від 20 січня 2009 року № 20/01-1 про звільнення його з роботи та зобов’язати державного реєстратора Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей про ТОВ "Енергоальянс", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до яких він є керівником ТОВ "Енергоальянс".

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2009 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення ДП "Молдтранселектро" від 20 січня 2009 року № 20/01-1 про звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ "Енергоальянс", поновлено ОСОБА_3 на посаді директора ТОВ "Енергоальянс" з 20 січня 2009 року, зобов’язано державного реєстратора Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей про ТОВ "Енергоальянс", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до яких керівником ТОВ "Енергоальянс" є ОСОБА_3

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ТОВ "Енергоальянс" просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ТОВ "Енергоальянс" (ідентифікаційний код 30180506) зареєстровано в Україні Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 8 грудня 1998 року з місцезнаходженням у м. Києві (а.с.41, 53).

Учасниками цього товариства є юридичні особи – ДП "Молдтранселектро" (м. Кишенев Молдова) з часткою 30% та закрите акціонерне товариство "Сталь" (далі – ЗАТ "Сталь" м. Київ, Україна) з часткою 70 % (а.с. 41).

29 вересня 2008 року юридичну особу ЗАТ "Сталь" вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 295).

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Енергоальянс", яке оформлено протоколом № 1-2008 від 31 жовтня 2008 року, звільнено з посади директора ОСОБА_4 та обрано на цю посаду ОСОБА_3 (а.с. 7-8).

3 листопада 2008 року між ТОВ "Енергоальянс" та ОСОБА_3 укладено контракт зі строком дії до 4 листопада 2013 року (а.с. 9-14)

23 січня 2009 року ОСОБА_3 отримано повідомлення ДП "Молдтранселектро" від 20 січня 2009 року про звільнення його з посади директора ТОВ "Енергоальянс" у зв’язку з неналежним виконанням ним обов’язків директора ТОВ "Енергоальянс" та порушенням умов контракту від 3 листопада 2008 року (а.с. 111).

Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з факту належного призначення його на посаду та незаконності звільнення у зв’язку з відсутністю підстав для звільнення та порушення процедури звільнення.

Однак з таким висновком судів не можна погодитись, оскільки суди дійшли його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають і містять суперечливі висновки.

Так, заперечуючи проти позову, ТОВ "Енергоальянс" посилалось на те, що повноважним органом товариства рішення про обрання ОСОБА_3 на посаду директора не приймалося, контракт з ним не укладався, обов’язки директора протягом всього часу діяльності товариства в тому числі й після дати, зазначеної у наданих позивачем копіях протоколу зборів товариства та контракті, виконував і виконує ОСОБА_4, обраний на цю посаду рішенням зборів ТОВ "Енергоальянс" № 1 від 8 листопада 1998 року, а ОСОБА_3 ні фактично, ні юридично до виконання обов’язків директора не приступав (а.с. 56).

Відхиляючи як необґрунтовані ці доводи, суд належним чином не перевірив достовірність наданих позивачем доказів на підтвердження факту прийняття рішення про його обрання на посаду директора товариства і укладення з ним контракту та не дав оцінки тим обставинам, що в матеріалах справи містяться лише копії цих документів за підписом виконуючого обов’язків директора ДП "Молдтранселектро" з відтиском печатки цього підприємства, (а не ТОВ "Енергоальянс"), завірені самим позивачем (а.с. 7-14).

Аналогічним чином оформлений документ, наданий ОСОБА_3 як доказ на підтвердження факту розірвання з ним контракту (а.с.6).

Не спростовано також доводи відповідача про те, що і фактично ОСОБА_3 не приступав до виконання обов’язків директора товариства, оскільки ці обов’язки безперервно з моменту обрання – 8 листопада 1998 року – виконував ОСОБА_4

Наданим відповідачем доказам на підтвердження факту здійснення ОСОБА_4 керівництва поточною діяльністю товариства, вчинення ним від імені товариства як директора юридично значимих дій, в тому числі у період після 31 жовтня 2008 року, суд оцінки не дав, як і тій обставині, що доказів, які б свідчили про виконання цих обов’язків ОСОБА_3 не надано.

Так, судом у порушення норм ст. ст. 212, 214 ЦПК України залишено без оцінки докази щодо подання у цей період за підписом директора ТОВ "Енергоальянс" ОСОБА_4 звітності про господарську діяльність товариства до податкових органів та державних цільових фондів, до яких сплачуються обов’язкові платежі; про видачу довіреностей ОСОБА_4 іншим особам на представництво інтересів товариства в судах; про представництво ОСОБА_4 інтересів товариства протягом 2008-2009 років у правовідносинах з іншими посадовими і юридичними особами (банк, виконавча служба, ліквідатор) (а.с. 176-233).

При цьому суд не перевірив доводів відповідача про те, що протягом 2007-2009 років у зв’язку з порушенням справи про банкрутство товариства, директор був єдиним працівником товариства, яке фактично знаходилося за адресою м. Київ, вул. Кудряшова, 9, в той час як ОСОБА_3 проживав у м. Кишиневі й фактично не міг і не виконував будь-яких обов’язків директора за вказаною ним адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, яка є лише юридичною адресою товариства (а.с. 155).

Таким чином висновок суду про доведеність факту обрання ОСОБА_3 на посаду директора ТОВ "Енергоальянс" і виконання ним цих обов’язків та незаконності його звільнення з цієї посади не ґрунтується на матеріалах справи.

Крім того, дійшовши висновку про порушення передбаченого п. 6.2.2 статута ТОВ "Енергоальянс" та ст. ст. 59, 60 Закону України "Про господарські товариства" порядку звільнення ОСОБА_3 з посади директора, суд залишив поза оцінкою ту обставину, що на час прийняття (за висновком суду) рішення про його звільнення, ТОВ "Енергоальянс" складалося з одного учасника – ДП "Молдтранселектро", як і на час прийняття рішення про його обрання на посаду (а.с. 7).

При цьому, якщо у випадку обрання ОСОБА_3 на посаду директора на підставі рішення ТОВ "Енергоальянс" в особі єдиного його учасника ДП "Молдтранселектро" – суд на підставі ч. 5 ст. 53 Закону "Про господарські товариства" дійшов висновку про правомірність такого рішення, то у випадку звільнення ОСОБА_3 за рішенням цього ж учасника, суд встановив порушення процедури прийняття цього рішення і визнав незаконним звільнення з підстав порушення процедури звільнення.

З урахуванням наведеного ухвалені в цій частині судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.

Не можна погодитися з рішенням суду і в частині зобов’язання державного реєстратора Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей про ТОВ "Енергоальянс", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожній особі надано право на звернення до суду за захистом, у порядку встановленому цим Кодексом, у разі порушення, невизнання або оспорення її прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦПК України визначає компетенцією судів щодо розгляду справ у порядку цивільного судочинства, до яких відносяться справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом не допускається (ст. 16 ЦПК України).

Приймаючи до розгляду в одному провадженні за правилами цивільного судочинства вимоги ОСОБА_3 до державного реєстратора про зобов’язання внести зміни до відомостей про ТОВ "Енергоальянс", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд не з’ясував, чи мало місце порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів фізичної особи ОСОБА_3, передбачених ст. 15 ЦПК України, яких саме, і чи підлягають вони розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд не врахував, що зазначений ОСОБА_3 за цими вимогами відповідач – державний реєстратор, відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є посадовою особою, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а дія цього закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців і не стосується справ і обов’язків фізичних осіб.

В той же час відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи-підприємця чи відмова у внесенні відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців оскаржується до суду суб’єктами на яких поширюється дія цього закону (ст. 17, 19 Закону).

Суб'єктами ж цього закону та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства та фізичні особи-підприємці (ст. 1 Закону, п. 2 Положення "Про єдиний державний реєстр підприємств та організацій України" (118-96-п) ).

За таких обставин не можна визнати обґрунтованим висновок суду про об’єднання в одне провадження вимог ОСОБА_3 про поновлення на роботі та вимог до державного реєстратора про внесення змін до відомостей про ТОВ "Енергоальянс", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак законними судові рішення в цій частині.