Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8, треті особи – орган опіки та піклування виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради, сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комсомольського відділу міліції Херсонського міського відділу управління МВС України в Херсонській області, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_8, до ОСОБА_6, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 1 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 20 жовтня 2009 року,

У лютому 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_8, треті особи – орган опіки та піклування виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради, сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комсомольського відділу міліції Херсонського міського відділу управління МВС України в Херсонській області, про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку. Позивач зазначав, що проживає в однокімнатній АДРЕСА_2. В цій же квартирі після укладення в квітні 2000 року з ним шлюбу проживала і відповідачка ОСОБА_7 та її неповнолітня дочка ОСОБА_8 Однак, після фактичного припинення в листопаді 2007 року шлюбних стосунків та подальшого розірвання в жовтні 2008 року шлюбу відповідачі переселилися в квартиру АДРЕСА_1, яка належить їм та іншим особам на праві спільної часткової власності. Посилаючись на те, що в спірній квартирі відповідачі не проживають без поважних причин понад строк, встановлений ст. 71 ЖК України, позивач просив визнати їх такими, що втратили право користуватися квартирою.

ОСОБА_7 звернулася до суду в своїх, а також в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_8 із зустрічним позовом до ОСОБА_6, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Комсомольської районної у м. Херсоні ради, про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою з тих підстав, що ОСОБА_6 своїми протиправними діями чинить їм перешкоди у користуванні ним.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 1 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 20 жовтня 2009 року, позов ОСОБА_6 задоволено. ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, були визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_2. Зобов’язано сектор у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комсомольського відділу міліції Херсонського міського відділу управління МВС України в Херсонській області зняти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з реєстраційного обліку за вказаною адресою. У зустрічному позові ОСОБА_7, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_8, відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачі не проживали в спірній квартирі без поважних причин понад встановлений законом строк.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності члена сім’ї наймача жиле приміщення зберігається за ним протягом шести місяців. Якщо члени сім’ї були відсутні з поважних причин понад цей строк він може бути продовжений судом. Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 року № 2 (v0002700-85) роз’яснив, що серед інших поважною причиною є відсутність відповідача понад встановлений строк внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї.

Судом установлено, що спірне жиле приміщення є однокімнатною квартирою, яке надане в користування позивачу ОСОБА_6 на сім’ю з трьох осіб - його та відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_8

Суд на зазначене уваги не звернув та оцінки цій обставині не дав.

Так само суд не дав оцінки посиланням відповідачки та показам свідків ОСОБА_9 (а.с. 106), ОСОБА_10 (а.с. 95), ОСОБА_11 (а.с. 97) про те, що відповідачі вимушено залишили квартиру через неправомірну поведінку позивача ОСОБА_6, а після їх виселення він поміняв замки у вхідних дверях квартири і в такий спосіб позбавив їх можливості користуватися нею.

Зазначені обставини мають значення для правильного вирішення спору, а тому ухвалення судом рішення без їх належної оцінки відповідно до положень ст. 212 ЦПК України є передчасними.

Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та передачі справи на новий розгляд. Оскільки зазначене порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7, подану в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_8, задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 1 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 20 жовтня 2009 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.